Тепер уже важко сказати, коли саме з провінційних російських трактирів полився в Україну «отборный русский мат». Нині його можна почути і в пролетарських закусочних, і в дорогих ресторанах. А в XVІІ столітті іноземці, подорожуючи Україною, відзначали: «Тут жінки всі грамотні, діти навчаються в школах при церквах. У цій країні всього чотири лайливих слова — собака, свиня, дідько, нечиста сила».
Підіть сьогодні в будь-яку середню школу — і ви почуєте нецензурщину. Зробите зауваження — у відповідь скажуть: «Це не спеціально, вихопилося». Діти не матюкаються. Вони тепер розмовляють матюками. Як і їхні батьки, приятелі.
Таїсія МОСТОВА, шкільний психолог.
Київ.
ВІд ведучого. Як, шановні читачі, викоренити нецензурщину з дитсадка, школи, сім’ї? Ваші думки ми обов’язково оприлюднимо. Напевне, є батьки, вчителі, які поклали край цьому ганебному явищу в класі та вдома. Поділіться досвідом. Авторів двох кращих пропозицій буде нагороджено піврічною передплатою на «Голос України».
