Зростання виробництва сільгоспродукції у першому півріччі та скорочення торгівлі — з другого унеможливлять істотне підвищення споживчих цін. Водночас посиляться девальваційні очікування і послуги продовжать своє цінове ралі, тож індекс споживчих цін зросте не більш як на 1 відсоток.
Бензин (високооктановий) — середня вартість А-95 стабілізується в межах 6,80—6,90 гривні за літр; дизпального — 6,6 гривні за літр.
Періодичне подорожчання пального з квітня на міжнародних ринках буде цілком компенсоване нафтопродуктами, виробленими з української нафти, вартість якої удвічі дешевша від російської. Я цілком поділяю думку стосовно того, що неабияку роль у цьому відіграють компанії, підконтрольні групі «Приват».
Борошно — подешевшання середніх цін на 5 відсотків.
Високі перехідні запаси зерна минулорічного врожаю (на 35 відсотків вищі за торішні) дають упевненість у тому, що переробні підприємства будуть завантажені на всі сто. До того ж поекспериментувати з цінами на борошно в передвиборний період місцева влада не наважиться, а контрольні органи за них питатимуть за першої нагоди.
Хліб — подорожчання середніх цін на 1 відсоток.
Вартість хліба напряму залежить від ціни на борошно й неабияким чином — на електроенергію. Подорожчання останньої, якщо навіть відбудеться, то неістотне, тому хліба буде доволі, а в окремих регіонах його соціальні сорти подешевшають під адміністративним тиском органів місцевої влади на млини, які відмовлялися брати зерно на переробку без попередньої оплати у липні.
М’ясо: подешевшання кілограма свинини в середньому на 5 відсотків, яловичини — на 10 відсотків, курятини — подорожчання на 1—3 відсотки.
Я виходжу з того, що зниження закупівельних цін на велику рогату худобу і свиней у живій вазі, а також гуртових цін на свинину та яловичину вже дає українським переробникам конкурентну перевагу перед імпортерами. Виняток, як відомо, становлять ціни на птицю, попит на яку зберігається завдяки фінансовим проблемам і у переробників, і у споживачів.
Крупи — подешевшання в середньому на 10 відсотків.
Тенденція до подешевшання збережеться як інструмент боротьби з депресивним станом споживчого ринку за наявності широкої пропозиції і слабкого попиту.
Овочі, фрукти — подешевшання 30 відсотків.
Уже помічено, що цьогоріч деякі овочі та фрукти дешевшають більш стрімко, ніж минулого року. Це пояснюється низкою психологічних чинників і менш вдалим для приватних господарств сезоном, аніж торік. Поза тим найістотнішого подешевшання овочів та фруктів можна очікувати в серпні-вересні.
Цукор — подорожчання кілограма піску в середньому на 10 відсотків.
Як на мене, на подешевшання цукру можна розраховувати не раніше початку сезону цукроваріння. Балачки про гіпотетичний дефіцит на ринку солодких кристалів — від лукавого. Першопричина високих цін — намір власників цукру заробити на ньому, все інше — скорочення посівних площ під цукрові буряки, борги за кредитами тощо —похідні першопричини.
Молоко і молокопродукти — подешевшання на 15 відсотків.
Результат обумовлений падінням закупівельних цін на молоко, яке, щоправда, споживачі охочіше купуватимуть на ринках, ніж у магазинах. Цілком припускаю, що ця тенденція спонукає деякі торговельні мережі знизити роздрібні ціни на молоко та молокопродукцію.
Алкогольні напої: подорожчання горілки в середньому на 15 відсотків, вина — на 15 відсотків, пива — на 20 відсотків.
Спиртне дорожчатиме під тиском нових акцизних зборів, які набрали чинності з липня. А пиво ще й тому, що попит на нього улітку зростає.
Ліки — подешевшання середніх цін на 3—5 відсотків.
Повторю, що вже казав: за відсутності власної сучасної фармакологічної бази, наша медична галузь буде завжди прив’язана до імпортних медпрепаратів, а їхня вартість — до курсових коливань на валютному ринку.
Житлово-комунальнІ послуги — подорожчання на 20 відсотків.
Скасування урядом підвищених тарифів на житлово-комунальні послуги для киян правомірне, бо економічно необрунтоване, не відповідає нормам законодавства і неадекватне рівню платоспроможності переважної кількості сімей. Але це не означає, що підвищувати тарифи не треба. Вони зростатимуть тим вище, чим більше країна наближатиметься до виборів, оскільки будь-який протест уряду проти цього можна списати на передвиборні забаганки.
Транспортні послуги — подорожчання на 10 відсотків.
Пасажиропотоки мілішають, а з ними і прибутки на розвиток комунального, приміського залізничного, авіатранспорту тощо. Тому мій прогноз відбиває не так вартісний орієнтир, як ступінь адміністративного впливу на транспортні послуги.
Туристичні послуги — подорожчання на 20 відсотків.
Відпочинок дорожчатиме безвідносно від місця і назви місяця через наміри туроператорів бодай частково компенсувати збитки, завдані глобальною економічною кризою.
Офіційний курс — 7,8 гривні за долар США.
На мій погляд, Нацбанк зробить усе від нього залежне, щоб відсунути процес девальвації гривні на пізніший період.
