175 років юності*

«Голос України» продовжує серію матеріалів, присвячених 175-й річниці від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У попередніх випусках ви вже ознайомилися із життям та роботою біологічного і філософського факультетів. Цього разу пропонуємо вам публікацію про юридичний, який своєю невпинною працею виборов право називатися однією з кращих вищих правничих шкіл країни.

Далекого 1835 року на щойно відкритому факультеті вивчення науки розпочало лише 35 студентів. Сьогодні тут конкурс — більш ніж вісім абітурієнтів на одне місце. У чому причина такої популярності цієї професії — ми поцікавилися у декана юридичного факультету, доктора юридичних наук Івана Сергійовича Гриценка.

VI. Право — мистецтво добра і справедливості

— Думаю, відповідь очевидна. Юридична професія асоціюється в уяві багатьох абітурієнтів насамперед із можливістю по закінченні університету отримати престижну і добре оплачувану роботу. Хоча, насправді, практика юриста — це важка праця, пов’язана із постійними стресами, нехтуванням особистим життям, шаленим ритмом. І той, хто буде ставитися до цієї роботи лише як до засобу заробляння грошей, навряд чи буде щасливим в обраній професії. Натомість, ніколи не розчарує фах юриста того, хто пам’ятатиме вислів «право — мистецтво добра і справедливості», адже це сенс діяльності юриста. А щодо конкурсу, то цього року він міг бути ще більшим, якби не оприлюднення на сайті Міністерства освіти та науки України рейтингу вступників, які подали документи на факультет. Це дозволило абітурієнтам із завідомо «непрохідними» балами зекономити свої та наші час і зусилля та шукати долі в інших навчальних закладах або ж на інших спеціальностях.

— Цікаво, гарні результати зовнішнього незалежного оцінювання це все, що повинен мати майбутній юрист, чи все-таки професійні навички теж важливі?

— ЗНО — дуже болюча для факультету проблема. Цього року набір до нас здійснюється за сертифікатами з історії, української мови і літератури та іноземної мови. Ці дисципліни для юриста, звичайно, важливі. Але ж юрист насамперед повинен знати право! Та ЗНО з правознавства не проводилося, і знання права, на жаль, зовсім не враховувалися під час набору на факультет. Траплялися абсурдні ситуації: переможці олімпіади з історії ставали студентами юридичного факультету, а переможці олімпіад із правознавства лишалися «за бортом». Ситуація є вкрай нездоровою, її потрібно виправляти. Проте знання — це ще не все. Розвинене логічне мислення, величезна працездатність, стійкість до стресів — неодмінні риси успішного юриста. Та найголовніше мати загострене відчуття справедливості, яке дасть змогу майбутньому правнику застосувати набуті під час навчання знання на користь, а не на шкоду людям.

Проте вступити на омріяний багатьма факультет — це лише перший крок. Надалі починається складний і напружений процес навчання. Опанувати який, виявляється, не кожному під силу. Щороку з усіх курсів юридичного факультету відраховується до кількох десятків студентів. Хоча значна частина з них — контрактники, котрі не сплатили за навчання, проте немало є й тих, кого відраховують за неуспішність.

— Досвід останніх років засвідчив різку відмінність у рівні підготовки тих, хто вступив на факультет на загальних засадах, і так званих пільговиків. Якщо перші демонструють добру і відмінну успішність, то в других вона в середньому істотно нижча. Більше пільговиків і серед відрахованих. Водночас, цього року пільговики зайняли половину місць державного замовлення. На мою думку, пільги щодо вступу до вищих шкіл — неналежний засіб для відновлення соціальної справедливості стосовно цих громадян, — каже Іван Сергійович і додає: — Підтримати таких людей держава повинна шляхом виплати гідних пенсій, компенсацій тощо. Але допомагати одним, позбавляючи інших, більш талановитих молодих людей можливості стати студентом обраного вузу — і несправедливо, і нераціонально. Інтелект — це основний капітал нації, і саме в нього повинна інвестувати держава, — переконує пан Гриценко.

Свої інвестиції у розвиток «основного капіталу нації» вкладає і очолюваний ним факультет. Передусім ідеться про викладацький склад факультету. Уявіть, на факультеті працює 28 професорів, 73 доценти, 63 асистенти. Значна частина останніх вже захистили кандидатські дисертації або завершують їх написання. Крім того, до навчального процесу залучаються відомі юристи-практики: судді Верховного Суду України, Конституційного Суду України, вищих спеціалізованих судів. Започаткована практика читання провідними зарубіжними професорами окремих лекцій з актуальних питань юриспруденції. Для охочих запроваджено читання американськими правниками факультативного курсу «Письмова англійська юридична мова». Тож не дивно, що після навчання у таких учителів випускники факультету обіймають високі посади у вищих судових інстанціях, у керівництві органів прокуратури, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ тощо. Є й ті, хто пов’язує своє професійне життя з alma mater: більшість викладачів на факультеті — колишні його випускники. Поривають же із юриспруденцією, за словами декана, тільки одиниці.

Між тим, навчання — це, хоча й ґрунтовна, та все-таки лише частина життя студентів факультету. Адже паралельно з лекціями та семінарами відбувається безліч різноманітних подій, як-то концерти, змагання, конференції, семінари, дні правничої кар’єри. На факультеті діє дискусійний клуб, де в дебатах беруть участь і студенти, і викладачі.

— Окремо, — каже І. Гриценко, — хочеться відзначити діяльність органів студентського самоврядування, зокрема, постійну роботу юридичної клініки pro bono, в рамках якої студенти факультету надають безкоштовну юридичну допомогу малозабезпеченим громадянам. Думаю, це дуже корисна практика для майбутніх професіоналів. Також факультет може похвалитися як значною кількістю спортсменів серйозного рівня, так і лауреатами та фіналістами різноманітних пісенних та мистецьких конкурсів.

Та попри все це, має юридичний факультет і свої проблеми.

— Фінансова криза істотно позначилася на фінансуванні вищої освіти в Україні в цілому та Київського національного університету імені Тараса Шевченка зокрема. На виплату заробітної платні, поточних та першочергових витрат коштів достатньо, проте на «витрати розвитку» грошей обмаль. Дуже допомагають наші викладачі. Але їхніх зусиль недостатньо, аби, наприклад, забезпечити житлом деяких наших працівників. У цьому питанні ми дуже сподіваємося на допомогу київської міської влади. До того ж останнім часом серйозною проблемою у роботі факультету загрожує стати забезпеченість аудиторним фондом. Факультету стає тісно в одній будівлі університету, відомому Червоному корпусі, із порівняно «молодими» факультетами. І цю проблему нам також самотужки не вирішити.

Проте зациклюватися на негативних моментах працівники факультету та його керівництво не збираються. На даний час на факультеті уже діють кафедри господарського права, криміналістики, трудового, земельного і екологічного права, конституційного та адміністративного права, теорії та історії держави і права, цивільного права, правосуддя, кримінального права та кримінології. На часі створення окремих кафедр трудового права та конституційного права. Факультет іде в ногу з часом. А останній вимагає запровадження нових курсів та спецкурсів, пов’язаних з європейським правом. Поки що низка таких спецкурсів читається представниками різних кафедр, проте не виключено, що в майбутньому це завдання буде покладено на окремий підрозділ.

Також у майбутньому спільно із провідними вищими навчальними закладами Німеччини, Італії, Бельгії, Литви та Росії факультет планує взяти участь у програмі Темпус ІV, яка передбачає створення міжнародної програми підготовки бакалаврів державного управління з переважаючою юридичною складовою. Викладання буде здійснюватися виключно англійською мовою, протягом другого з трьох років навчання передбачена так звана мобільність студентів. Зокрема, студенти юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка будуть навчатися у вузах ЄС, у свою чергу, університет теж здійснюватиме навчання студентів з вищих шкіл Європейського Союзу.

Нам залишається привітати юридичний факультет та його працівників з днем народження університету і побажати довгих і щасливих років існування і побільше здобутків на науковій ниві.