Мінеральна для... трактора

Колосальних природних скарбів, здатних оздоровити, вилікувати, напоїти й навіть обігріти, вистачить багатьом поколінням не лише жителів екологічно враженої України, а й гостям з інших держав, що б могло дати чималий зиск країні, переконують спеціалісти. Але всі численні наміри з використання тих чи інших багатств краю,  унікальні інвестиційні пропозиції, здатні дати швидкий, значний і тривалий прибуток, дивним чином ніяк не знаходять своєї реалізації десятиліттями, про що ми протягом останніх років повідомляли вже не раз. Ось нові факти безгосподарності.

Приміром, три великі інвестпроекти пропонують уже давно й безрезультатно представникам усіх рівнів влади фахівці казенного підприємства «Південекогеоцентр». Заступник гендиректора цього наукового закладу Володимир Морозов каже, що сьогодні понад 70% цілющої грязі й рапи зосереджено в озерах Чокрак, Кояш, Узунлар, Тобечик, Джарилгач. Та жалкує, що навіть гідне справді великих вкладень з реальною й щедрою віддачею озеро Чокрак, відоме ще з глибини віків унікальною цілющістю, йодо-бромними, термальними та сірководневими водами, рапою, лікувальними грязями запасом у 5 млн. куб. м, (!) не знаходить зацікавленості у чиновників. Хоча такий багатий і розмаїтий потенціал цієї нині занедбаної оази дозволяє швидко відкрити тут курорт світового значення, оскільки поруч знаходиться Керч з аеродромом, аеропортом і залізницею. На східному березі тут розвідано найбільше в Криму родовище сірководневих вод, що не поступається цілющістю знаменитому кавказькому курорту Мацеста.

До всього переліченого треба додати чудовий клімат, максимальну кількість сонячних днів, тепле Азовське море. Тож тільки здивування викликає те, що тут досі не створено великий рекреаційний комплекс, який би обов’язково став популярним і здатним приносити значну вигоду не лише цьому регіону. Тривале невикористання цих багатств розчаровує й дивує, бо потенціал цілющих грязей півострова, за оцінкою фахівців, налічує понад 40 лише значних родовищ і виходів на поверхню. Чотири з них ще навіть не досліджені, а п’ять уже втрачено через недбалу людську діяльність.

Спеціалісти багато років наполегливо ведуть розвідку цінних свердловин, відкривають дедалі нові цілющі родовища, а результатів своєї праці не бачать: свердловини забруднюють, тампонують й забивають, тож кримчани й гості півострова позбавлені можливості користуватися чудовими благами природи й зміцнювати своє здоров’я. Значно забрудненими вже визнано озера Кругле й Марфовське на Керченському півострові, тут же пересохло озеро Качик. Уславлені цілющістю озера Мойнаки під Євпаторією й Аджиголь поблизу Феодосії отримали статус відпрацьованих. До безперспективних довелося віднести озера Кругле, Ойбурське, Байкальське, Кипчак, Кіркояшське, Ачі, Сухе, Караджа. Знищеними виявилися озера Панське й Чурбаш. Незатребуване світового значення найбільше на півострові родовище мінеральної грязі Чокракське, нерозроблені озера на Тарханкуті. Треба негайно почати процедуру оформлення статусу екологічного заказника й для Сакського лікувального озера, оскільки не припиняються захланні спроби його поділу, воно стрімко забруднюється, навколо з правіку знаного своєю чудодійною силою озера триває хаотична забудова... Цей мартиролог щороку поповнює людська недбалість і екологічна неосвіченість, нехлюйство й безгосподарність.

Не менш цікавий для освоєння давно й сумлінно підготовлений великий інвестиційний проект у селі Фрунзе Сакського району, де «Південекогеоцентр» пробурив дві свердловини. Одну — з мінералізацією 3,3 грамів на літр, другу — 9,5 г/л з підвищеним вмістом біологічно активних компонентів йоду, брому, бору, які у поєднанні з мінералізацією створюють благодійний і широкий спектр застосування. Причому ці води одночасно є й термальними — з температурою 56  градусів Цельсія.

...Незавидна доля багатьох цілющих термальних вод Криму, де зосереджено 80% їх українських запасів. Унікальні ці оздоровлюючі джерела тим, що вони достатньо мінералізовані й гарячі: температура на виході зі свердловин сягає 70—90 градусів за Цельсієм. Законсервовані нині свердловини здатні, окрім омолоджувальних ванн, дати значну кількість гарячої води й для обігріву приміщень: до п’яти тисяч кубів на добу. Але з випробуваних на півострові восьми систем нині працює тільки... одна — в селі Мєдвєдєвка Джанкойського району.

...Є чимало інших не менш цікавих і перспективних розробок, та немає зацікавленості у органів кримської влади у їх втіленні. З року в рік множаться факти злочинно нераціонального використання дорогоцінних мінеральних джерел. Приміром, однією — з усього трьох таких в Україні — дорогоцінною сульфатно-гідрокарбонатно-натрієвою водою «Скіфська-88»  в селі Красна Зорька Сімферопольського району... щедро поливають городи. В селищі Первомайському цього ж району винзавод свого часу налагодив випуск дослідних партій чудової мінеральної води, яка набувала дедалі більшої популярності, аж до... припинення її випуску. В селі Низинному Сакського району свердловину з чудовою мінеральною питною водою використовують... для лазні й миття тракторів і автомашин.

220 років тому, за деякими даними — з 1828 року — відкриттям у Саках всесвітньо відомого грязьового курорту Крим веде відлік своєї лікувально-цілющої історії. Найбільший розвиток отримало грязелікування в оздоровницях Євпаторії, Сак, Бахчисараю, Феодосії, Судака й Севастополя...

В післяперебудовний період припинили своє існування більшість відомих джерел мінеральних ресурсів, які раніше успішно застосовувалися у лікуванні порушень шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та багатьох інших.

Нині традиційне для Криму лікування мінеральними водами... не використовується. Заводи, споруджені на цілющих джерелах, зупинилися, заглохли бювети у багатьох оздоровницях. Приміром, в Феодосії завод з виробництва унікальної води «Феодосійська» вирішив, що випускати її невигідно. Хоча з допомогою саме цієї води ефективно виліковувалися шлункові хвороби, а запасів її вистачить щонайменше ще на століття. Нинішні покоління кримчан і гостей курорту навряд чи згадають, що раніше у всіх магазинах продавалася смачна мінеральна вода «Ялтинська», «Айвазовська», «Надія», «Савлих-Су»...

Більшості із них уже немає, лише кілька зразків випускають епізодично в мізерній кількості. Недотримання охоронного режиму мінеральних джерел призводить до погіршення їх якості. Через систематичні забруднення виводиться із користування дедалі більша кількість безцінних мінеральних вод, зокрема «Кримський нарзан». Між тим, джерело Кафа, звідки його брали, було відоме ще з сивої давнини. Фактично, скаржаться спеціалісти, ресурси загальнодержавного значення залишилися поза сферою держконтролю. Водночас на посушливий півострів завозиться дедалі більше фальсифікату питної й мінеральної води.

Сьогодні на півострові розвідано сім значних родовищ мінеральних вод: Євпаторійське, Сакське, Феодосійське, Чокракське, Аджі-Су, Бішулі, Білоглинське із загальними експлуатаційними запасами видобутку 20 тис. кубометрів на добу. Та з них експлуатується лише п’ять, і то слабо. А нині через брак фінансування ще й припинили існування гідрогеологічні станції в Феодосії та Євпаторії. Згорнуто спостереження за гідромінеральними ресурсами Криму, що може призвести до остаточної загибелі джерел спекотного півострова.

...Тим часом на останній нараді з цієї проблематики в уряді автономії вищі чиновники вкотре заявили, що лише почнуть вивчати проблеми збереження й використання гідромінеральних ресурсів, щоб визначити, в якому напрямку розвинути цю сферу й куди доцільніше направляти бюджетні кошти. Ніби проблема занепаду природних скарбів Криму виникла тільки вчора, а не ще два десятиліття тому. Такі запевнення, не підкріплені жодними діями й фінансами, звучать традиційно з року в рік, хоча ця царина є здавна пріоритетною в господарському комплексі півострова. Адже цілющі природні ресурси є сировинною базою для оздоровниць, і саме вони здатні допомогти забезпечити їм цілорічне функціонування, що давно обіцяють і декларують кримські керівники різних рівнів.

Наступного року закінчується дія чергової нереалізованої належно кримської програми збереження й використання гідромінеральних ресурсів, ухваленої в 2002 році. Всі сподівання на день завтрашній й зміну ставлення до цієї проблеми, невирішення якої загрожує значними втратами природних скарбів Криму.