Жнивна напруга нині відчувається в усіх районах Сумщини. Тепер на жнивному лані області щодня задіяно 1150—1170 комбайнів, серед яких питома вага «іноземців» — «Джон Дірів», «Домінаторів», «Нью Ноландів» «Клаасів» — що становить майже 40 відсотків. Загалом з початку жнив в регіоні вже доладовано близько третини жнивного лану і намолочено 350 тисяч тонн зерна. Тішить врожайність, яка становить на круг близько 33 центнерів.
Трудівники сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма «Семенівська» з Липоводолинського району, яку ось уже 30 років очолює один з досвідчених аграріїв Василь В’юн, нинішнього року вкотре підтвердили — працьовитим та старанним будь-які перепони не перешкода.
— Урожайність ранніх зернових, звісно, трохи менша за торішню — «усього» 40 центнерів з невеликим хвостиком, — каже співрозмовник. — Тож за нормальних умов і на хліб, і до хліба мали б заробити достатньо.
— Чому «мали б» і чому в голосі стільки песимізму та непевності? Тим більше в світлі нещодавніх заяв прем’єра про 20 нових кроків назустріч вітчизняним аграріям.
— Саме тому, що «нові», й беруть сумніви в їхній щирості. Нас увесь час годують обіцянками з року в рік. І перед виборчими кампаніями, і після них. А селяни слухають та весь час самотужки борються за виживання.
Аналогічну думку висловлює не тільки Василь В’юн. На переконання багатьох аграріїв регіону, можновладці декларують одне, а в самих на думці зовсім інше.
Взяти хоча б обіцянку нинішнього уряду, озвучену ще в 2005 році, про створення «непорушного» союзу між вітчизняними виробниками міндобрив і аграріями.
— За роки «організації союзу» тонна мінеральних добрив здорожчала у 5 разів — з 900 до 4,5 тисячі гривень, — зітхає Василь В’юн.
Ось ще один з прикладів «турботи» уряду про «відродження» села від керівника агрофірми «Семенівська»:
— За найскромнішими підрахунками, в нинішні жнива тільки з пшеничного лану господарства зберемо близько 200 тисяч центнерів зерна. Однак цей добірний урожай замість тішити, породжує запитання: «Що з ним робити: покинути, чи любити?»
З огляду на цьогорічну цінову ситуацію на ринку збіжжя — питання не риторичне. Нині собівартість зерна, в залежності від економічної міцності господарств-виробників, коливається в межах 450—600 гривень за тонну. А дорогі серцю нинішніх можновладців зернотрейдери намагаються скупити в селян пшеницю за 800—900 гривень за тонну. Причому, зважте, не на току, а в одеському терміналі, куди виробник має доставити зерно власним коштом. Тобто фактично за собівартістю, тоді як реальна ціна на пшеницю у більшості країн Європи чи не вдвічі вища.
Сумська область.
