Як лікувати вітчизняну медицину

В Україні, першій серед країн Східної Європи та СНД, розроблено, апробовано та впроваджено в практику систему управління якістю вищої медичної освіти та сертифікації підготовки медичних кадрів.

Вчена рада Національного медичного університету ім. О. Богомольця запропонувала на здобуття Державної премії України в галузі науки та техніки роботу «Система професійної підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я України» авторського колективу, до якого входять В. Москаленко, М. Банчук, Т. Бахтєєва, О. Біловол, І. Булах, О. Волосовець, В. Казаков, В. Лісовий, С. Максименко, О. Мінцер. Вона полягає в розробці та впровадженні в Україні сучасної системи підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я, яка базується на ефективному використанні двох основних компонентів сектору охорони здоров’я — медперсоналу (людський потенціал) та діяльності коледжів і університетів (наукова та педагогічна сфери).

Запропонована система базується на ступеневій підготовці медичних працівників, управлінні якістю цієї підготовки, безперервному професійному розвитку медичних працівників, розвитку дистанційної освіти та органічному поєднанні клінічної, теоретичної і психологічної підготовки медичного персоналу в університетських клініках до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я.

На сьогодні міжнародне наукове співробітництво у вищих медичних навчальних закладах реалізується у виконанні міжнародних програм і стажуванні спеціалістів за грантами в понад 75 країнах світу, в сфері міжнародного інформаційного співробітництва, а також у сфері підготовки висококваліфікованих кадрів для зарубіжжя. Науковців вищих медичних навчальних закладів залучено до виконання 635 міжнародних наукових програм. Більш як 220 студентів та 650 науковців і аспірантів вищих медичних навчальних закладів усіх рівнів акредитації брали участь у міжнародних форумах та перебували на стажуванні в провідних наукових центрах у таких країнах, як Росія, Польща, США, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Білорусія, Франція, Італія, Угорщина, Австрія, Нідерланди, Румунія, Чехія, Іспанія, Індія, Бельгія, Туреччина, Велика Британія, Японія, Аргентина, Португалія, Болгарія, Іран, Саудівська Аравія тощо. Створені Галузеві стандарти вищої медичної освіти поєднали вимоги Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я України та основні принципи, рекомендовані Асоціацією медичної освіти Європи і Всесвітньою федерацією медичної освіти. Саме тому Галузеві стандарти виступили базисом реформування медичної освіти в Україні на шляху її євроінтеграції.

Створення мережі університетських клінік як структурних підрозділів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації (закладів післядипломної освіти, надалі — ВНЗ/ЗПО) значно поліпшує якість надання спеціалізованої, високоспеціалізованої медичної допомоги населенню, клінічну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, підвищує ефективність науково-дослідних робіт і забезпечує їх впровадження в практику охорони здоров’я. Наукову та науково-технічну діяльності у таких клініках проводять з орієнтацією на пріоритетні напрями наукових досліджень шляхом спрямування фундаментальних і прикладних наукових робіт на створення і впровадження конкурентоспроможних медичних технологій, розвиток міждисциплінарних наукових напрямів. Крім того, велике значення має аналітична та дослідницька робота з удосконалення освітнього процесу підготовки працівників різного рівня в галузі медицини відповідно до сучасних тенденцій розвитку світової медичної науки, органічне поєднання освіти, науки та медичної практики.

Важливим кроком МОЗ України в напрямі реформування післядипломної медичної освіти стали модернізація інтернатури, розширення до стандартів ЄС переліку лікарських спеціальностей та запровадження системи безперервного професійного розвитку лікаря, який повинен володіти всіма сучасними медичними технологіями.

Відповідно до кадрових потреб галузі та Директиви Європейського Парламенту і Ради від 7.09.2005 2005/36/ЕС, наказом МОЗ України від 21.11.2005 №621 «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів» перелік спеціальностей в інтернатурі (первинній спеціалізації) збільшено до 32. Терміни підготовки лікарів в інтернатурі з терапевтичних та хірургічних спеціальностей збільшено до двох-трьох років.

З огляду на сучасні тенденції безперервного професійного розвитку, основні положення євроінтеграційних процесів, а також розвиток сучасних інформаційних технологій та принципів дистанційної освіти стає особливо актуальним застосування дистанційних підходів при підвищенні кваліфікації лікарів.

Протягом 2005—2006 років у рамках виконання угоди з Проектом ЄС «Управління та фінансування у сфері охорони здоров’я в Україні» вперше в Європі успішно проведено вхідне та підсумкове дистанційне тестування керівників органів і установ охорони здоров’я з актуальних питань сучасного управління, проведено 12 навчальних сесій у режимі он-лайн з містами Харків, Житомир, Євпаторія. З 2006 року на базі Центру дистанційного навчання НМАПО проводяться заняття з планових циклів академії за дистанційною формою навчання, зокрема, очно-заочні цикли тематичного вдосконалення для лікарів, викладачів медичних університетів. Розпочато впровадження передатестаційних циклів, у рамках яких здійснюється дистанційний вхідний та вихідний контроль знань слухачів.

Розроблені методичні підходи до організації дистанційного навчання було перевірено під час міжнародних семінарів та конференцій у форматі відеоконференцзв’язку. Перші сеанси дистанційного навчання проведені ще в грудні 2004 року, коли вперше в Європі проведено навчальну відеоконференцію за участі фахівців 4 країн: України, США, Польщі, Словаччини — з актуальної проблематики діагностики та лікування туберкульозу. Вони були також апробовані під час першої в Європі навчальної конференції з проблем сучасної діагностики та лікування серцево-судинних хвороб за допомогою звичайних інтернет-каналів, у якій взяли участь фахівці з України (НМАПО), США, Польщі. З питань впровадження е-навчання в практику проводиться плідна співпраця з Швейцарсько-українською програмою «Покращання перинатальних послуг в Україні».

Заходи країни у сфері підготовки медичних працівників відповідають потребам національної системи охорони здоров’я. Комплекс державних заходів щодо запровадження системи підготовки фахівців для охорони здоров’я та створення клінічних баз вищих медичних навчальних закладів за останні роки забезпечили зниження смертності новонароджених на 23%, порівняно з показниками 1980-х років, рівня материнської смертності та первинної інвалідності працездатного населення. Уперше в Східній Європі запроваджено ефективну систему оцінки клінічної підготовки медичних працівників до професійної діяльності, підготовку лікарів-психологів, магістрів медсестринства.

З метою припинення негативних тенденцій у кадровому забезпеченні галузі та для виконання рішення колегії МОЗ України було працевлаштовано 4068, або 98%, випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням. Значну частину, 1900 випускників, або 51% від усього випуску лікарів, забезпечено роботою в сільській місцевості.

На сьогодні стан здоров’я населення залишається провідним критерієм розвитку суспільства. Відповідно, професійна підготовка медичних працівників є одним із регуляторів соціального розвитку, оскільки фактично формує доктрину життєздатності суспільства. Оптимальне забезпечення населення медичними кадрами є головною передумовою пріоритетного розвитку медичної допомоги.

За науковою та практичною значущістю, економічною ефективністю робота колективу знаних науковців та практиків «Система професійної підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я України» заслуговує на найвищу державну оцінку в галузі науки.