Ремарки на полях статистичних звітів

Під час ознайомлення з цифрами Держкомстату весь час перед очима стояв старий анекдот про те, що є брехня, велика брехня і є статистика. Напевне, він переслідуватиме багатьох, хто читатиме цей матеріал. Приміром таке: за даними Держкомстату, в першому півріччі загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з відповідним періодом 2008-го «стрибнуло» на 2,6%, зокрема, в аграрних підприємствах — на 7,9%.

Та статистика є, а вірити чи не вірити цифрам — справа кожного. Але, якщо, навіть, довіряти писаному, на ці показники можна дивитися по-різному.

Взяти хоча б повідомлення про те, що у І півріччі нинішнього року обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2008-го зріс на 2,3%, у т. ч. в аграрних підприємствах — на 7,3%. Добре це чи погано? Адже такі оптимістичні цифри забезпечив брак коштів у господарствах, в останніх, відповідно, вдалися до вимушеного вирізання худоби, щоб досіяти-пересіяти, купити пально-мастильні матеріали для збирання врожаю тощо.

З надоєним молоком, як і з кількістю поголів’я великої рогатої худоби, ситуація невтішна. Навіть мистецтво «малювати» правильні цифри не допомагає. У січні-червні нинішнього року, порівняно з відповідним періодом 2008-го, через скорочення поголів’я корів виробництво молока зменшилося на 0,8%. Обсяги надоєного скоротилися в 15 регіонах, із них найсуттєвіше — на Київщині (на 7%). Можна припустити, одна з причин скорочення череди круторогих у пристоличній області, де за літр сирого молока в пластиковій пляшці на базарі просять 6, а то й 7 гривень, — зміна орієнтирів на селі. Простіше кажучи, молодше покоління вести господарство вже не бажає. Навіщо з коровою тягатися, якщо можна значно швидше і без зайвих зусиль збагатитися, продаючи, приміром, земельний пай шматочками.