Буковина має відвикати стояти з простягнутою рукою

Усі місцеві бюджети Буковини затверджені з урахуванням закладеного урядом принципу децентралізації фінансів. Процес був непростий, і закінчився він успішно завдяки департаменту фінансів Чернівецької облдержадміністрації, який взяв на себе місію збалансувати всі рівні бюджетів за доходами та видатками. Не рахуючись з часом, спеціалісти департаменту проаналізували ситуацію по кожному району і кожному селу, визначивши доцільність витрат і податкову базу, інколи роками приховану в «тіні». У результаті забезпечена оплата праці вчителям, лікарям, соціальним працівникам бюджетної сфери, передбачено оновлення медобладнання та заходи для нормального функціонування бюджетної сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Єлизавето Михайлівно, торік Чернівецька область єдина не просила з державного бюджету додаткових коштів на зарплату працівникам бюджетної сфери. Як вдалося цього досягти?

— Ми ще й власним коштом розрахувалися за спожиті енергоносії. Хоча при затвердженні місцевих бюджетів на 2014 рік додаткова потреба лише на заробітну плату становила понад 80 млн. грн. Але запровадили жорстку економію бюджетних коштів, скоротили до мінімуму стимулюючі виплати. Працівники бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування розуміли: зекономлені кошти уряд зможе спрямувати на підтримку військових у зоні АТО. Окрім того, на допомогу військовим підрозділам місцеві бюджети краю виділили понад 1,5 млн. гривень. Кожній родині 23 загиблих в АТО героїв-буковинців виплачено матеріальну допомогу в 100 тисяч гривень.

— Які перспективи бюджету-2015?

— Бюджетна реформа позитивно вплинула на фінансове забезпечення міст, селищ та місцевих рад у селах із розвиненою інфраструктурою і торговельною мережею. Бюджети таких великих сіл, як Мамаївці, Лужани, Чагор, Коровія, Магала істотно зросли, десь і до мільйона гривень.

Передача на місцевий рівень плати за землю, нового акцизного податку, розширення бази оподаткування нерухомості дало можливість територіальним громадам спрямовувати свій бюджет на потреби громади, благоустрій населеного пункту. Люди бачать, куди йдуть їхні податки, можуть контролювати ефективність їх використання. Села, де є достатня податкова база (а таких у нас понад половину), забезпечені не лише коштами на утримання апарату сільрад, а й на розвиток села.

Податківці області, приміром, вивели оптимістичну цифру з акцизних надходжень на території краю — 100 млн. гривень.

— Проте аж ніяк не кожне село має автозаправки чи широкий продаж підакцизних товарів.

— Але кожне село і місто мають бути фінансово забезпечені. Для цього, на мою думку, необхідно детально дослідити податкову базу, провести аналіз роботи органів місцевого самоврядування щодо її збільшення. Адже є випадки, коли у двох сусідніх селах різна податкова база лише тому, що в одному з них легше, наприклад, отримати дозвіл на оренду землі.

Паралельно необхідно працювати над інвестиційними планами розвитку кожного населеного пункту, адже Буковина приваблива для розвитку туризму та сільського господарства.

Збільшити дохідну базу місцевих бюджетів дасть змогу вдосконалення адміністрування бюджетоутворюючих податків через внесення змін у податкове законодавство. Наприклад, термін оформлення документації на користування чи оренду земельної ділянки довготривалий, а інколи його зумисне затягують на довгі роки, щоб безоплатно користуватися землею. Місцеві бюджети втрачають значні кошти. У таких випадках орендна плата за землю повинна справлятися з першого дня дії угоди тимчасового користування.

Безоплатному користуванню землею потрібно негайно покласти край. Це є крадіжка державної, комунальної чи приватної власності. Сільські голови тепер повинні вийти нарешті з кабінетів і провести інвентаризацію земельних ділянок на своїй території, упорядкувати документацію на нерухомість, навести порядок з орендою ставків, міжпайових доріг, з касовими апаратами в торговельній мережі села. Сьогодні якраз етап переходу на прозорість — бюджетних процесів, економіки загалом і кожного підприємництва.

— Як бути з об’єктивно депресивними територіями? Чи не занепадуть маленькі села?

— Дійсно, бюджетна реформа створила певні диспропорції між містами обласного підпорядкування і селами щодо податкової бази та фінансового ресурсу на розвиток. Так, загальний обсяг зведеного по області бюджету розвитку становить 131 млн. гривень. З них 95 відсотків — це капітальні видатки Чернівців, хоча частка населення обласного центру всього 25 відсотків. На розвиток решти 270 населених пунктів видатки становлять 7 млн. гривень.

Також є диспропорції у розвитку сільських територій, зумовлені різною щільністю населення, наближеністю до районного чи обласного центрів, транспортних артерій. Важливий крок у такій ситуації — законодавчо визначити статус депресивних адміністративно-територіальних одиниць, а також чітко з’ясувати суб’єктивні та об’єктивні критерії, які впливають на депресивність території. Марно сподіватися, що у віддаленому від автомобільних доріг селі з’явиться автозаправка і сільський бюджет наповнить акцизний збір. Крім того, такі села, як правило, малочисельні, з низьким розвитком торговельної мережі. Але це не означає, що ці населені пункти перебуватимуть на постійному державному утриманні. Одним із виходів із цієї ситуації повинно стати добровільне об’єднання громад.

Ми пропонуємо також хоча б на кілька років закріпити за депресивними територіями частину податку на доходи фізичних осіб, що стане стимулом для розвитку підприємництва, створення нових робочих місць. Окремі адміністративно-територіальні громади пропонують повернути ринковий збір до складу місцевих податків і зборів. Нині виходить так, що адміністрації ринків ці ж кошти збиратимуть як плату за послуги, і вони стануть доходами ринку, а не надходженнями до бюджету.

— Чи зроблять нові податки фінансово незалежними всі сільські бюджети?

— Будьмо реалістами. Податок на майно враз не запрацює. З майном, як і з землею, спочатку треба навести лад. У більшості наших сіл і селищ право власності на нерухоме майно не оформлено, лише 30 відсотків нерухомості внесено до Державного реєстру речових прав. А якщо немає офіційного державного визнання прав на нерухомість, орган місцевого самоврядування не зможе стягувати з неї податок.

Ми запропонували уряду спрощену систему адміністрування цього податку, а саме — дозволити фіскальній службі та місцевій раді комісійно визначати наявну нерухомість об’єктом оподаткування і проводити нарахування податку, як це, до прикладу, діє в сусідній Румунії.

Надходження від акцизного збору також не зможуть миттєво наповнити депресивні бюджети. Наприклад, якщо торік певне село збирало з плати за землю та єдиного податку 50 тис. гривень, а утримання апарату сільради із 3,5 штатних одиниць становило 120 тис. гривень, то щоб сьогодні перекрити нестачу в коштах, необхідно на території цього віддаленого від автотрас населеного пункту, де проживає тисяча мешканців, реалізувати протягом року 30 тисяч пляшок пива і горілки та 25 тисяч пачок цигарок. Чи це реально?

Нарахування акцизного збору має суб’єктивний характер, оскільки залежить від наявності АЗС та великої торговельної мережі. У виграші великі населені пункти, розташовані вздовж транспортних артерій. Тому ми пропонуємо акумулювати до 20 відсотків акцизу на обласному рівні з наступним обов’язковим розподілом цих коштів на депресивні територіальні одиниці.

— Серед проблемних питань області, озвучених Кабміну, фінансове забезпечення дитячих дошкільних установ та закладів культури в окремих районах. Звідки виник такий суттєвий розрив між потребами і можливостями?

— Ці установи тепер фінансуються за рахунок власних доходів місцевих бюджетів та базової дотації. Минулими роками обсяг коштів визначали за кількістю дітей та кількістю мешканців населеного пункту, і у разі нестачі власних надходжень отримували дотацію вирівнювання, яка становила для області 168 млн. гривень. Сьогодні змінено підходи до надання міжбюджетних трансфертів, водночас ресурси районних бюджетів не покривають потребу в коштах на наявну мережу. Цю проблему можна врегулювати за рахунок освітньої субвенції.

— Значна частина нашої області перебуває у гірській зоні.

— Це також породжує низку проблем. Згідно з чинним законодавством, працівникам бюджетної сфери у гірській місцевості належить надбавка до заробітної плати у 25 відсотків. Проте розрахунок базової дотації її не враховує. Високогірному Путильському району на утримання бюджетної сфери хоча б на рівні минулого року не вистачає 10,5 млн. гривень (а це 35,4 відсотка від загальної суми видатків). Щоб збалансувати цей показник, району необхідно закрити кожну третю бюджетну установу. Зрозуміло, що цього ніхто робити не буде. Аналогічна ситуація в інших гірських районах — Вижницькому, Сторожинецькому.

Тому є проблеми, які справді можливо вирішити лише через невідкладний перегляд політики збільшення міжбюджетних трансфертів депресивним адміністративно-територіальним одиницям, щоб необхідні соціальні послуги обов’язково були доступні без винятку для кожного мешканця краю.

На адресу адміністрації Президента, Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів ми надіслали пропозиції щодо шляхів збалансування видатків у перехідних умовах. У тому числі, й за рахунок стабілізаційної дотації та внесення змін до чинного законодавства. Сподіваємося, нас почують у високих владних кабінетах.

Безумовно, місцева влада краю також не залишиться осторонь. Фінансові органи розпочали детальну експертизу затверджених бюджетів, щоб у цей складний для країни час задіяти всі резерви та оптимізувати видатки в бюджетному секторі.

— Виходить, роль фінансових органів у бюджетному процесі й далі залишається важливою.

— Навіть суттєво зростає. Нині фінансові органи — єдиний центр, який забезпечує проведення бюджетної політики держави на всіх рівнях бюджетування, аж до села та селища. Крім того, відповідно до Бюджетного кодексу України, лише на них покладено контроль за місцевими бюджетами на всіх стадіях бюджетного процесу.

Тому я і далі підтримую думку про створення регіональних представництв Міністерства фінансів України в областях та районах, з відповідними повноваженнями, які стануть модератором фінансових реформ у державі та стрижнем фінансової стабільності держави.

Довідково

Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Народилася в с. Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області. Вищу освіту здобула у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за спеціальністю «фінанси і кредит», закінчила Академію державного управління при Президентові України. Обіймала посади керівника структурних підрозділів ГоловКРУ, Рахункової палати, заступника голови Чернівецької ОДА, голови Кіцманської РДА. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.