Зернотрейдери в Україні процвітають, а селяни-хлібороби доведені до відчаю, господарства балансують на межі банкрутства. Такий висновок зробив народний депутат від Блоку Литвина Микола Рудченко (на знімку).
За два останні тижні, як повідомили «Голосу України» в прес-службі Народної партії, парламентарій побував у більшості районів Житомирщини, на власні очі побачив, як відбувається збір цьогорічного врожаю, поспілкувався з аграріями. Власне, народний обранець добре знає ситуацію в цій сфері, адже його старший син (Микола Рудченко), сім років очолює сільськогосподарське підприємство «Йосипівське» Малинського району. Обидва Рудченки переконані, що порядного вкладника капіталів у сільгоспвиробництво на Україні важко знайти.
«Вони приходять, правдами-неправдами виманюють у людей паї, вирізають худобу, за кілька років виснажують родючі грунти, вижимають із них все, що можна, а потім ідуть далі. При цьому сплачують мінімальні податки до бюджету, бо за їхніми спинами — «державні люди», які для них забезпечують на високих рівнях необхідні преференції: щодо сплати податків, стосовно державної підтримки, збуту вирощеної продукції тощо», — констатує парламентарій. За його словами, на Житомирщині часто доводиться розв’язувати конфліктні ситуації, пов’язані з діяльністю нечистих на руку інвесторів, а також безпрецедентними діями окремих керівників на місцях, з доброї волі яких відбувається дерибан землі та рейдерські атаки на успішних керівників сільгосппідприємств.
«У багатьох випадках процеси набувають незворотного характеру, мало того, що людям не платять за оренду їхніх паїв, та ще й ставлять перед фактом, що їхня земля і майно вже їм не належать. І зробити вже нічого не можна, — каже парламентарій, — бо на цих інвесторів працюють команди досвідчених юристів. Не хочу нагнітати, але з усією відповідальністю стверджую, що політика держави стосовно тих, хто хлібом нас годує, підступна і грабіжницька. Прогнозується урожай значно менший, ніж минулорічний, але ж на світовому ринку складається сприятлива ситуація, зерно можна досить вигідно продати. Однак доки Україна «готується» стати третім світовим експортером зерна, хліборобам шиють жебрацьку торбу. На ринку цін — суцільна змова. Трейдери їздять по селах і купують зерно за копійки, аграрії віддають, бо його немає де зберігати. А державні мужі з телевізорів переконують, що вони дбають про село», — додав народний обранець.