Ранкове засідання 24 липня
Учора відбулася позачергова сесія Верховної Ради, скликана на вимогу 150 народних депутатів від фракції БЮТ. Як зазначив під час погоджувальної ради глава парламенту Володимир Литвин, відповідно до 83 статті Конституції України, позачергова сесія Верховної Ради із визначеним порядком денним скликається на вимогу Президента або не менше 150 народних депутатів.
Оскільки до визначеного порядку денного не входило питання про збільшення соціальних стандартів, на чому наполягала фракція Партії регіонів, то задля розблокування трибуни лідери фракцій погодилися піти на компроміс. Щоправда, це вступає в суперечність зі статтею 83 Конституції. А саме, деякі питання із попередньо визначеного порядку денного було запропоновано виключити, а деякі, натомість, включити.
Що стосується розгляду законопроекту про збільшення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що стало причиною блокування трибуни, то після тривалих дискусій було домовлено, що його поставлять першим питанням під час наступної сесії. Після такої домовленості роботу Верховної Ради було розблоковано.
Головуючий В. Литвин попередив народних депутатів, що оскільки відповідно до статті 83 Конституції позачергова сесія скликається із визначеним порядком денним, а парламент планує внести до нього зміни, то потрібно бути готовим до можливого оскарження цього рішення у Конституційному Суді. А відтак він запропонував висловитися представникам фракцій.
Іван Кириленко (БЮТ), звертаючись до фракції Партії регіонів, зазначив, що коаліція з великим розумінням сприймає вимоги Верховної Ради стосовно підвищення соціальних стандартів. Однак, зважаючи на те, що такі рішення ще ніколи не ухвалювалися в середині бюджетного року та ще й під час фінансової кризи, то він пропонує ще раз узгодити законопроект про збільшення мінімального прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати з урядом та розглянути його під час наступної сесії. Такі узгодження, за словами І. Кириленка, необхідні для того, щоб цей законодавчий акт не спровокував інфляції та стрибка цін і не перетворив підвищення зарплати на папірці.
Олександр Єфремов (Партія регіонів) зауважив, що його політична сила з розумінням ставиться до проблем уряду, але так само не може не помічати, в яких умовах сьогодні опинилися люди. До того ж нещодавно уряд узгодив меморандум із Міжнародним валютним фондом, який передбачає збільшення з вересня цього року ціни на газ на 20 відсотків, а з 1 січня 2010 планується щоквартальне 20-відсоткове збільшення комунальних платежів. Саме тому регіонали вимагають, щоб Верховна Рада спрацювала на випередження та, збільшивши соціальні стандарти, компенсувала громадянам інфляційні втрати і дала змогу розраховуватися за зростаючими платежами.
Микола Мартиненко («НУ—НС»), привітавши колег із тим, що вдалося досягти компромісу, наголосив на необхідності дотримуватися Регламенту та норм Конституції, які встановлюють чіткі правила порядку денного. Зокрема, він висловив невдоволення, що Верховна Рада знову відклала попередньо заплановані до розгляду кадрові питання.
Адам Мартинюк (КПУ) наголосив, що під час позачергової сесії мають розглядатися надзвичайно важливі питання. Відтак він запитав, для чого було витрачено «енну» кількість мільйонів, щоб провести позачергову сесію. Єдиним таким питанням, на його думку, міг стати законопроект про підвищення соціальних стандартів, але його в результаті було знято. Замість цього парламент займеться рефінансуванням банків, що потрібно для отримання третього траншу кредиту МВФ, — вважає А. Мартинюк.
Сергій Гриневецький (Блок Литвина) також висловився за дотримання конституційних норм під час формування порядку денного позачергової сесії. А що стосується досягнутого компромісу, то, він вважає, що кожна політична сила «сприймає цей компроміс так, як вона його бачить». Він висловив жаль, що не вдалося включити до порядку денного питання про внесення змін до Конституції стосовно позбавлення недоторканності усіх, на кого сьогодні поширюється цей імунітет. Разом з тим, як позитивний факт С. Гриневецький оцінив внесення до порядку денного проекту постанови про підтримку агропромислового комплексу.
Після обміну думками глава парламенту запропонував народним депутатам проголосувати за порядок денний, до якого включено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента; про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків; законопроект про мінімізацію фінансової кризи на промисловість, про внесення змін до закону про Конституційний Суд та проект постанови про невідкладні заходи стосовно стабілізації АПК. За цей перелік проголосував 361 народний депутат.
Відтак Верховна Рада перейшла до розгляду у другому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно виборів Президента України». За словами доповідача, народного депутата Сергія Підгорного, до цього законопроекту було подано близько 450 поправок, деякі з них враховано. Зокрема, підтримано пропозицію ряду народних депутатів, які передбачають формування виборчих комісій не парламентськими фракціями, а кандидатами у Президенти.
Після розгляду всіх поправок 316 народних депутатів проголосували за ухвалення цього законопроекту в цілому. Далі Верховна Рада розглянула проект закону про фінансове оздоровлення банків.
 
Фото Олександра КЛИМЕНКА.