Пором розбрату, або Чому сотні тисяч тонн вантажів можуть піти повз нас?

Рік тому Україна та Болгарія урочисто відзначали 30-річчя створення поромної переправи Іллічівськ—Варна. Побудовані тридцять років тому морські пороми «Герої Плевни» і «Герої Шипки» (Україна) і «Герої Севастополя» і «Герої Одеси» (Болгарія) перевезли за третину століття мільйони тонн вантажу і сотні тисяч залізничних вагонів.

Кілька років тому поромна переправа одержала ще одну морську адресу — порт Поті (Грузія). Було підписано міжурядову угоду про спільну експлуатацію міжнародної залізничної переправи, в якій Україна представлена судноплавною компанією «Укрферрі», Укрзалізницею і Іллічівським морським торговим портом. З боку Болгарії у спільному проекті беруть участь компанії «Болгарські залізниці» і «Болгарський морський торговий порт». Грузію представляють департамент залізничного транспорту, також морські торгові порти Батумі та Поті.

З юридичної точки зору, заявляють експерти у сфері міжнародного права, цей договір — паритетний, не ущемляє інтереси жодної держави, що буре участь у поромних перевезеннях. Приміром, міжурядова угода передбачає право кожного судноплавного підприємства на однакову кількість рейсів протягом календарного року відповідно до графіка, затвердженого радою директорів, в яку входять представники України, Болгарії та Грузії.

На прикрість багатьох причорноморських країн, поромну переправу, що працювала, як годинник, протягом 30 років, раптом стало лихоманити: порушувалися графіки виходу поромів з портів, не дотримувалася черговість завантаження тощо. Болгарія двічі припиняла роботу своїх поромів, відмовляючись в односторонньому порядку від виконання взятих на себе зобов’язань, зафіксованих у міжурядовій угоді.

У травні, приміром, засмагав у Іллічевську пором «Герої Севастополя». Незважаючи на наявність готових до завантаження 35 залізничних вагонів, болгарські перевізники відмовилися завантажувати пором. До речі, подібний демарш болгарські партнери тільки торік здійснювали двічі.

Ділові у минулому і протягом тридцяти років відносини між партнерами з перевезень на Чорному морі розпалюються з кожним днем. Не з вини, зазначимо, України. Варто відзначити, що вдале стикування двох видів транспорту — залізничного і морського, що відповідає спільним інтересам, у всьому світі справедливо вважається вищим транспортним пілотажем. Бо у кожної країни є своє бачення здійснення транспортних перевезень, свої підходи до реалізації власних економічних програм.

Завдяки чіткій, збалансованій позиції України поромну переправу Іллічівськ—Варна вдалося врятувати від зникнення зі світової карти морських і залізничних перевезень. Приміром, судноплавна компанія «Укрферрі», проінвестувавши більш як 20 мільйонів доларів, створила нову рентабельну поромну переправу — Іллічівськ—Поті (Батумі) і Іллічівськ—Деріндже (Туреччина). Така активна економічна політика України спричинила те, що болгарські перевізники були врятовані від неминучого фінансового краху — Україна забезпечувала болгарські пороми вантажами.

Сьогодні Болгарія в потрійному союзі транспортників виступає як детонатор, скажімо так, не розбратів, а спроб шукати шляхи обходу вищезгаданої міжурядової угоди. У морських поромників Болгарії відбулася зміна господарів — компанія «Болгарський морський флот» пройшла приватизацію, у результаті якої пороми були виведені зі складу компанії. Нові власники виступили ініціаторами денонсування міжурядової угоди.

Аргументи українських і грузинських вантажоперевізників на болгарських партнерів не діяли. Більше того, у Поті на нещодавній зустрічі керівників компаній, що брали участь в організації поромних перевезень, болгарська сторона озвучила так звані претензії до своїх українських партнерів. Вони не згодні з відкриттям поромної переправи Керч—Поті. Болгарам не подобається непогодженість графіка руху поромів, вони болісно реагують на збитки своїх поромів через простої та інші порушення основних принципів міжурядової угоди. Звичайно, ці «наїзди» українські перевізники легко спростували.

Справжня причина нервової поведінки болгарської сторони полягає, ймовірно, в іншому: наші партнери розробляють плани з переорієнтації вантажів в обхід України. Зокрема, вони планують переорієнтувати свої вантажопотоки на нещодавно відкриту залізнично-поромну переправу (російський порт) Кавказ—Варна. Болгарська сторона завершує підготовку документів для створення нової лінії Варна—Поті (Батумі) без участі України. Якщо ці плани будуть втілені в життя — Україна позбавиться значної частини свого транзитного потенціалу, а українські вантажі перевозитимуть іноземні пороми.

І це — не загроза завтрашнього дня, а реалії сьогодення. Морський пором «Авангард» (Росія) вкотре здійснив днями рейс у порт Кавказ—Варна з вагонами, завантаженими устаткуванням для будівництва метро в Софії. Це був вантаж, що його раніше було призначено для перевезення за маршрутом Іллічівськ—Варна у рамках тристороннього співробітництва між Болгарією, Україною та Грузією. За заявами болгарського міністерства транспорту, залізнична переправа порт Кавказ—Варна вже 2009 року зможе прямо пропустити через себе 500 тисяч тонн вантажів, у тому числі і нафту, обминаючи Україну. До 2013 року вантажопотік на цій лінії може збільшитися до двох мільйонів тонн на рік. Транзитний потенціал України скоротиться на 300 тисяч тонн.