Звернення вчених та лікарів до Федерації роботодавців України

Конституцією України передбачено створення належних, безпечних та здорових умов праці для всіх категорій працівників, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, що повністю відповідає сучасним світовим тенденціям у розвинутих країнах та вимогам Глобального плану дій ВООЗ щодо збереження здоров’я працюючого населення.

Водночас в умовах економічної, екологічної та демографічної кризи в структурі населення України спостерігаються руйнівні тенденції, що призводять до скорочення трудового потенціалу — зменшується питома вага молодших вікових груп як резерву трудового потенціалу, cкорочується загальна чисельність працездатного населення (порівняно з 2001 роком на 2,5 млн. осіб), а також чисельність населення, зайнятого в економічній сфері (на 33,1%).

Відмова від принципу переважного медичного обслуговування працюючого населення призвела до майже повної ліквідації медичних установ цільового призначення (МСЧ, здоровпунктів на підприємствах), скорочення посад цехових лікарів-терапевтів (в 11,2 разу), кількості стаціонарних ліжок — у 3,3 разу. Ці необачні дії призвели до різкого погіршення здоров’я працюючого населення. Професійні хвороби зараз виявляються у виражених формах, що не підлягають реабілітації. Звичайним явищем стало діагностування одночасно кількох професійних захворювань у одного і того ж працівника. Нині кожний третій працюючий потребує негайного оздоровлення або лікування. Почастішали випадки раптової смерті на робочому місці.

За таких темпів погіршення професійного здоров’я вже у 2015—2020 роках потреба в трудових ресурсах у провідних галузях промисловості зможе бути задоволена лише на 38—44%. Це загрожує колапсом виробництва в таких галузях, як металургійна, хімічна та коксохімічна, вугільна, гірничо-збагачувальна, енергетична промисловість.

Загальновідомо, що здоров’я нації, де основу становить працююче населення, є запорукою успішного економічного розвитку держави, натомість його погіршення може становити загрозу для національної безпеки. На жаль, в умовах нових економічних відносин зусилля власників підприємств передусім спрямовані на отримання надприбутків, навіть за рахунок нещадної експлуатації та втрати здоров’я працівників. Обурливих форм набуває безвідповідальне використання дитячої праці на важких і шкідливих роботах. Це результат соціальної короткозорості і неусвідомлення простої істини — що виробництву потрібен не хворий, а здоровий працівник. Такий підхід підриває будь-яку перспективу і перш за все інноваційний розвиток держави.

Визнаючи здоров’я кожного члена суспільства за найвищу цінність держави, що є запорукою могутності її трудового потенціалу, як складову національної безпеки країни, ми, вчені та лікарі України, наполягаємо на об’єднанні зусиль роботодавців, науковців, лікарів, громадськості та їх спрямування на забезпечення здоров’я і зміцнення трудового потенціалу нації.

Наголошуючи на визначальній ролі власників підприємств у створенні безпечних та здорових умов праці на робочих місцях, звертаємося до роботодавців і підприємців з вимогою суворого дотримання Законів України «Про охорону праці» та «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя» насамперед у частині збереження здоров’я працюючих.

Розраховуючи на розуміння гостроти та актуальності проблеми збереження і зміцнення трудового потенціалу України з боку роботодавців і підприємців та усвідомлення ними необхідності державницького підходу до її вирішення, настійливо рекомендуємо:

При плануванні та здійсненні економічної діяльності враховувати основні принципи Конвенцій та Рекомендацій Міжнародної організації праці в частинах дотримання вимог гігієни праці та профілактики профзахворювань на виробництві.

Постійно дбати про поліпшення медичного обслуговування працівників — підвищення якості планових медичних оглядів та наближення медичної допомоги до робочого місця (відновлення МСЧ, здоровпунктів), передбачивши необхідні витрати на охорону здоров’я при плануванні бюджетів підприємств.

Сприяти у здійсненні систематичного поточного контролю за станом умов праці на підприємстві з боку органів санепідслужби, проведенні гігієнічної атестації робочих місць та на цій основі здійснювати планові технічні, технологічні, організаційні заходи з поліпшення умов праці.

Утілювати обов’язкове проведення психофізіологічної експертизи для тих категорій працівників, трудова діяльність яких вимагає підвищеної відповідальності в умовах високого нервово-емоційного напруження.

Забезпечувати у повному обсязі потреби працівників у санітарно-побутових приміщеннях та засобах індивідуального захисту у відповідності з вимогами охорони праці та санітарного законодавства.

Запроваджувати принципи матеріального заохочення працівників до здорового способу життя та збереження здоров’я на робочому місці.

На нашу думку, це лише основні заходи в комплексі невідкладних дій, які повинні реалізуватись в державі і до яких повинна бути прикута увага уряду, роботодавців, працівників і широкої громадськості.