Завод «Авіант»: реорганізація чи знищення?

На початку липня Кабінет Міністрів України прийняв рішення про припинення діяльності державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» як окремого суб’єкта господарчої діяльності.

Мета такого кроку — подальше злиття з Авіаційним науково-технічним комплексом ім. Антонова. Міністерство промислової політики вважає, що це відповідає інтересами авіабудівної галузі. Міністр промполітики Володимир Новицький заявив, що об’єднання «Авіанту» та АНТК ім. Антонова дає змогу покращити фінансово-економічний стан підприємства, сприятиме серійному виробництву літаків та відновленню провідних позицій на світовому ринку літакобудування. Але для керівництва та колективу «Авіанту» новина про об’єднання з АНТК пролунала, як грім серед ясного неба. А хто радітиме, коли його підприємство ліквідовують?! До того ж до керівників уряду і Мінпромполітики одразу постало безліч запитань, пов’язаних із економічним обгрунтуванням такого злиття підприємств, працевлаштуванням членів колективу тощо.

Як відомо, київський авіаційний завод є провідним підприємством країни з виробництва літаків. Окрім нього, серійне будівництво літаків в нашій країні може здійснювати лише Харківське державне авіаційне промислове підприємство (ХДАПП). Останнім часом обидва підприємства переживають далеко не найкращі часи, як «Авіант», так і ХДАПП обтяжені кредитними зобов’язаннями на сотні мільйонів гривень. Від початку цього року в Кабміні неодноразово проводилися наради з проблем авіаційної галузі, на яких Юлія Володимирівна обіцяла київським літакобудівникам вирішити питання з погашенням банківських кредитів.

Саме тому авіантівці звернулися до Президента України Віктора Ющенка, щоб їхні проблеми не пустили на самоплив. Трудовий колектив «Авіанту» нагадує, що свої сподівання на відродження авіазаводу він пов’язував з багатообіцяючими запевненнями уряду стосовно всебічної підтримки підприємства. Цитуючи обіцянки прем’єра, які вона давала навесні цього року («завод житиме і процвітатиме, ми не дамо йому зникнути і втратити свої сектори на ринку»), автори зазначають, що п’ятитисячний колектив «Авіанту» шокований розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня цього року (№758-р) «Про реорганізацію державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант». На іхнє переконання, воно ставить крапку на видатній історії заводу.

Літакобудівники підкреслюють, що «реорганізатори» не вбачають в них колектив висококласних фахівців, які працюють на благо власного підприємства та держави. «Нам незрозуміло, чому уряд так жорстоко проігнорував думку трудового колективу заводу та його представників — профспілки. Жодних консультацій, жодного інтересу до думки трудового колективу, профспілок стосовно припинення діяльності ДП КиАЗ «Авіант», мало того — жодної інформації щодо підготовки проекту такого рішення аж до моменту його оприлюднення — з боку Кабінету Міністрів України!», — наголошується у зверненні.

У таких діях авіантівці, зрозуміло, вбачають чиюсь зацікавленість, бо інакше вони мають взагалі безглуздий вигляд. Велетенське підприємство з унікальними активами та значною територією (близько 400 гектарів у районі станції метро «Святошин»), як то кажуть, «ласий шматок». Але не лише земля підприємства могла стати «привабою». Річ у тому, що на серпень цього року Кабмін запланував розміщення облігацій «Авіанту», від якого підприємство має отримати 850 мільйонів гривень. Якщо 500 мільйонів спрямують на погашення боргів заводу, то 350 мали б бути спрямовані у розвиток виробництва.

«У світлі майбутніх президентських виборів підозріло узгодженими виглядає поєднання рішень Кабінету Міністрів України щодо залучення такої великої суми на завод та наступне прийняття рішення припинити діяльність підприємства. Це не може не наштовхувати на думку, що зовсім не турботою про зміцнення авіабудівної галузі, а швидше турботою про швидке збагачення певних осіб або/та політичних сил продиктоване рішення уряду», — йдеться у зверненні.

Від себе додам, що для будь-кого, хто останнім часом цікавився життям вітчизняного авіапрому, в історії з «Авіантом» суперечливою видається позиція керівництва АНТК ім. Антонова. Раніше налаштоване радикально проти входження у будь-які авіабудівні об’єднання, цього разу АНТК раптом з ентузіазмом підійшло до злиття з нібито проблемним підприємством. Така непослідовність тільки посилює тривогу за майбутнє «Авіанту». Не вийшло б так, що країна втратить стратегічно важливе виробництво, а більшість з п’ятитисячного колективу опиниться на вулиці.