Важке на підйом літо

* В «Укргазбанку» закінчили рекапіталізацію — не пішла б чарка колом.

* Збитки підприємств за 5 місяців цього року сягнули 45,8 мільярда гривень — ще не «вечір», а вже «тінь».

* «Укравтодор» пропонує підвищити акциз на пальне і податки з автомобілістів — губа не дура.

Фінал рекапіталізації «Укргазбанку» означає, що Нацбанк викупив держоблігації, які вніс уряд до його статутного фонду. Як повідомила прес-служба цієї фінустанови, кожен вкладник може розраховувати на закриття депозитної угоди або по її завершенні, або достроково, на одержання вкладу та процентів. Знято обмеження і ліміти на платіжні карти клієнтів. Банкіри прогнозують, що на відновлення кредитування знадобиться 3—4 місяці. Чудово, бо це означає практично відновлювати довіру людей до банків. Але, як завжди, запитання залишаються.

По-перше, одним млинцем не задовольнити усіх і одразу. Якщо згадати, що уряд капіталізував «Укргазбанк» на 3,1 мільярда гривень, то йому для цього не вистачить більш як 1,5 мільярда гривень. А якщо зважити, що ще треба сформувати резерви під прострочені кредити, то вочевидь на першому етапі вкладників задовольнятимуть і вибірково, й почергово, й заохочуючи їх більш лояльними умовами банківських вкладень. Це розумно, адже одномоментна сплата всіх депозитів унеможливить операційні витрати через відсутність джерел фондування. Не забувайте, що банки мають боргові зобов’язання не тільки перед вкладниками, а й перед зовнішніми кредиторами. І якщо, наприклад, «Укргазбанку» реструктуризація на 26,5 мільйона доларів США вже обіцяна, то банк «Надра» ще тільки сподівається на неї.

По-друге, рекапіталізація — не самоціль, а передумова для нормалізації роботи проблемних банків, кількість яких може зрости за рахунок невеликих фінустанов. Загальний стан фінансової системи вказує на симптоми одужання, проте відтік вкладників і скорочення активів під тиском неповернених кредитів триває. За перше півріччя доходи комбанків сягнули 72 мільярдів гривень, тоді як видатки — 82,2 мільярда гривень, не один-два, а десятки банків продовжують накопичувати збитки.

По-третє, зауважте, що банківський сектор відновлюється так, як це дозволяє економіка. А промвиробництво, нагадаю, скоротилося за 5 місяців на 31,9 відсотка проти відповідного періоду минулого року. За півріччя — на 31,1! Тож схрестіть пальці, аби не пішла перша чарка колом.

За даними Держкомстату, збитки підприємств за 5 місяців ц. р. становили астрономічні 45,8 мільярда гривень, що втричі більше за показник минулого року. Різке зниження навесні гуртових цін, фінансового результату підприємств до оподаткування у першому півріччі свідчать якщо не про подальше падіння виробництва, то про його перехід у тіньову сферу. Хоч так, хоч інакше, а погорільцем стане держбюджет, який втрачатиме колосальні податкові надходження.

Найістотніше постраждала будівельна галузь (до 60 відсотків підприємств — збиткові). За нею — транспорт і зв’язок (більше половини підприємств від загальної кількості — збиткові), операції з нерухомістю, оренди та інжинірингу (майже половина —збиткові), фінанси (за 40 відсотків — збиткові). Якщо за підсумками 5 місяців падіння роздрібного товарообігу сягнуло 19,5 відсотка, то за півріччя — вже 20,9. Водночас кількість збиткових установ саме у фінансовій сфері може прирости завдяки нерозважливому кредитуванню дотепер будівельних, ріелторських, транспортних та інших компаній.

Наслідки затяжного дефіциту кредитних ресурсів позначатимуться ще довго на товарних ринках, у тім числі й на сільськогосподарському. За даними статистики, станом на 1 липня запаси зерна перевищують минулорічні на 35 відсотків, поза тим ціни на зернові нового врожаю вже не влаштовують виробників і через скорочення держпідтримки та дефіцит кредитів. Дійшло до того, що кримські керманичі дозволили аграріям не брати участі у держзакупівлях. А МВФ погіршив прогноз падіння ВВП з 8 до 14 відсотків і дефіциту держбюджету — з 4 до 6. Позитивному рішенню про виділення третього траншу кредиту МВФ дехто здивувався, адже валютні резерви Нацбанку далекі від критичних значень. Але, схоже, МВФ краще за нас обізнаний, скільки насправді мільярдів держава збирається покласти до кінця року на рекапіталізацію банків і в який спосіб ці гроші використають.

Усі плани стосовно ремонту автодоріг розпочинаються з відповіді на запитання: «Скільки я на цьому зароблю?» Через це бракує і якісних доріг, і європейського підходу до їхньої розбудови. Згадав, бо «Укравтодор» має намір «забезпечувати діяльність дорожнього господарства» шляхом подальшого підвищення акцизів на пальне і податків з вантажного транспорту та автомобілістів. Хто й скільки на цьому заробить, уже питання не стоїть, бо у відповідному законопроекті зазначається, що від підвищення акцизних зборів до держбюджету надійде 7,3 мільярда гривень, а від нової, прив’язаної до маси автомобіля, системи оподаткування вантажного транспорту — 551,66 мільйона гривень. І мета, як завжди, виправдовує засоби: треба, як стверджують ініціатори, підготувати країну до чемпіонату Євро-2012 і поступово привести вітчизняне законодавство до європейських норм. Але нові ставки акцизного збору в розмірі 0,55 гривні за літр стягуватимуть з кінцевого споживача, життєвий рівень якого поступається європейському, як велосипед — «Мерседесу». У структурі ціни наших нафтопродуктів податків, справді, менше, ніж у Європі, але для того, щоб жити по-європейськи, ще треба злізти з велосипеда. І, сподіваюсь, законодавці це усвідомлюють.