Літо в зеніті. Я використовую його для численних поїздок по Криму, зустрічей з людьми. І часто бачу, як запиленими, загазованими міськими вулицями без діла тиняються діти, збиваються в невеликі групи, ведуть мляві розмови. Деколи вони стають мішенню для пройдисвітів з кримінального світу, їх легко захопити сумнівними ідеями, втягнути в авантюру.

Не економити на продуктах...

Узятися за перо мене так само змусив кричущий випадок. 69 дітей, що відпочивали в санаторії «Перлина Карпат», опинилися на лікарняних ліжках. Фахівці у коментарях ЗМІ кажуть, причина — масове отруєння зіпсованими продуктами. Проте я б назвав його не причиною, а наслідком злочинної халатності дирекції санаторію, що не підготувала установу до сезону. Причина — елементарне рвацтво, економія на тому, на чому економити не можна, безвідповідальне «може», цинічна байдужість до тих, кого з високих трибун називають «майбутнім країни».
Справжнє місце хлопчиків і дівчат в ці дні — на морських пляжах, у санаторіях, таборах відпочинку. Чому ж вони залишаються в містах і селищах? Відповідь довго шукати не доводиться. Нині чинна влада не виявляє належної уваги до дітей. З одного боку, вона не пропонує ефективних заходів з виведення країни з кризи, а це означає, що батьки, які втратили роботу, не можуть купити дочці або синові путівку до санаторію. З іншого — цинічно зменшує фінансування літнього відпочинку і оздоровлення школярів. З високих трибун лунають слова, що набили оскому, про те, що «молоде покоління — майбутнє нації, яке треба дбайливо і терпляче ростити».
А на ділі чиновники, причому не тільки місцеві, а й найвищого рівня, що займають міністерські пости в уряді Юлії Тимошенко, геть забули, що діти мають не тільки специфічні потреби, а й цивільні, політичні, соціальні, культурні і економічні права, зокрема, на оздоровлення і відпочинок, що дитяче оздоровлення — одна з складових демографічної політики країни.
Сьогодні люди справедливо критикують владу за неувагу до дітей і їх фізичного розвитку, відсутність регулярних медичних оглядів, проведення щеплень з сумними результатами. Офіційна статистика свідчить, що в країні більш як 36% дітей мають хронічні захворювання.
Причин тут достатньо. І екологія, і якість продуктів, і бідність батьків, які з гіркотою признаються, що серйозна хвороба дитини перетворюється на сімейну трагедію. Тільки за останній рік особисто мені скільком дітям довелося допомагати знаходити кошти на лікування! І до чого ж боляче дивитися в очі матерів, повних сліз від того, що вона кидається в різні боки і не знає, де узяти гроші на порятунок найдорожчої людини.
А хіба тривога покидає ту ж матір, коли, поставивши сина на ноги, вона віддає його в армію, де на харчування з бюджету виділяється 14 гривень на добу? Як на ці сміхотворні копійки може поповнювати енергетичні витрати молодий організм, що росте? Адже дехто в передвиборну кампанію обіцяв контрактну, високооплачувану армію, але не тільки не реалізував цю обіцянку, але поставив армійську молодь, яка теж особливо не виділяється здоров’ям, на межу виживання.
Прикладів можна навести багато, та моє завдання в даний період полягає в тому, щоб привернути увагу Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади на місцях на необхідність використання літньої оздоровчої кампанії для укріплення здоров’я дітей, профілактики захворювань.
...і на сфері оздоровлення
Працюючи над Законом України «Про оздоровлення і відпочинок дітей», народні депутати виходили з Конвенції ООН про права дитини. Прийнятий у вересні 2008 року, він чітко визначив, хто і як повинен діяти, щоб сфера оздоровлення дітей функціонувала без збоїв.
 Але, на жаль, з важким серцем вимушений визнати, що закон не виконується. Як я вже говорив, в переважній більшості діти залишені самі на себе в запилених містах, селищах і селах, купаються в забруднених водоймищах, річках із стічними водами.
Як у цьому разі не пригадати радянську епоху, коли близько 90% дітей відновлювали фізичну форму в піонерських таборах, таборах праці і відпочинку? Без ностальгії за минулим хочу закликати деяких творців сучасної історії: поверніться до досвіду оздоровлення дітей за радянських часів. З нього можна взяти багато хорошого.
Тільки уряд Віктора Януковича в 2007 році поставив завдання оздоровити в літній період всіх дітей, що потребують цього. Адже гроші на такі цілі закладені в бюджетах міністерств: охорони здоров’я, освіти та науки, праці та соціальної політики, у справах сім’ї, молоді, спорту та туризму. Нашому лідерові вдалося акумулювати кошти.
Тоді був зроблений революційний прорив. Я завжди цікавився проблемою оздоровлення дітей, тому добре пам’ятаю, як віце-прем’єр Дмитро Табачник, засукавши рукави, впритул займався цим питанням, їздив по регіонах, проводив численні наради, і йому вдалося повернути лицем до сімей, дітей владу всіх рівнів.
У цьому ж році, за попередніми даними органів місцевого самоврядування, буде оздоровлено тільки 32% школярів. Хіба це ті цифри, до яких прагне всяка цивілізована країна? Європейський вектор нинішнє керівництво країни окреслило, а на ділі веде суспільство в кам’яне століття.
Прикриваючись кризою, в умовах нестримного зростання цін, уряд Юлії Тимошенко виділяє з державного бюджету на оздоровлення дітей на 500 тис. гривень менше, ніж минулого року, а в бюджетах місцевих рад коштів на ці цілі практично немає. В розпал літа з вуст Тимошенко ми не чуємо жодного слова, що видавало її неспокій про те, щоб до 1 вересня діти набралися сил і зміцніти. Не відомі мені і факти, щоб віце-прем’єр, що займається цими питаннями, їздив в регіони, стежив за порядком. Все це красномовно характеризує реальну, а не лаковану для телеефірів роботу команди прем’єра.
«Артек» має бути доступний і для дітлахів з малозабезпечених сімей
Спасибі, що парламентарії врятували «Артек». Якби Верховна Рада не проявила пильність, унікальну «дитячу республіку» просто знищили, розтягнувши дорогоцінні гектари займаної «Артеком» південнобережної землі. Але тут є істотний нюанс. Діти-сироти, юні таланти зможуть туди потрапити літом, а ось пересічна людина не відправить своєї дитини до кращої української оздоровниці: не по кишені, адже один день перебування в «Артеку» коштує 215 гривень, тоді як в 2007 — 147 гривень.
От чому необхідно зробити все можливе, щоб міжнародний дитячий центр працював цілорічно, приймаючи дітей з малозабезпечених сімей. Тим більше що там є прекрасна сучасна школа, побудована завдяки Леоніду Кучмі. Поки ж «Артек» заповнений в літні місяці в основному за рахунок комерційних путівок. Ухвалені законодавчі акти по «Артеку» урядом не виконуються. Як народний депутат від Партії регіонів, вибраний в Автономній Республіці Крим, я уважно стежу за реалізацією цієї проблеми в регіоні і повинен сказати, що керівництво автономії, незважаючи на кризу, в поточному році направило на оздоровлення дітей більше 9 млн. гривень, з них 3564,4 тис. на оздоровлення сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Десятки років в республіці працює табір для обдарованих дітей, членів Малої академії наук школярів Криму «Шукач». І я радий, що при кожній зміні керівництва автономії залишаються непорушними традиції батьківської турботи про «мановців». Хоча в Криму ми можемо і повинні зробити значно більше для наших дітей і внуків.
Прикро, що нинішнє керівництво країни відкидає досвід попередників. Не тому, що він поганий, а тому, що успіху добилася інша політична сила. Хто постраждав у результаті? Українські діти. Сьогодні фінансування з державного бюджету на їх оздоровлення знов стало безсистемним. Розпилювання грошей, призначених для соціально незахищених категорій, між Міністерством освіти та науки, Міністерством у справах сім’ї, молоді, спорту та туризму, Мінагрополітіки, Мінпраці спричинило виникнення у сфері дитячого відпочинку безлічі посередницьких структур, подорожчання путівок, горезвісні відкати, тінізацію індустрії, про що говорять факти, приведені Рахунковою палатою України.
Навіть навколо «Артека» утворилося щільне кільце з такої кількості посередників з продажу путівок, що у результаті ціни на них піднялися в 2,5—3 рази!
У травні-червні поточного року я проводив плановий прийом громадян в Совєцькому, Кіровському, Нижньогірському районах і в Судаку. Ніде не міг отримати інформацію, чи доходять кошти на оздоровлення дітей в сільські регіони по лінії Міністерства освіти і науки України і Міністерства аграрної політики. Причому аналогічна проблема існувала і в минулому сезоні. Я проаналізував всі розпорядження Кабінету Міністрів про фінансування програм оздоровлення і відпочинку дітей за останні п’ять років. Побачив, що найщедріший шматок бюджетного пирога отримує Міністерство освіти та науки (щорічно більше п’яти мільйонів гривень). Як вони розподіляються? Відповідь на це питання не можу отримати навіть я, народний депутат, що має певні важелі впливу і права. А що вже казати про звичайного громадянина? З приходом на посаду міністра І. Вакарчука гласності у використанні коштів на оздоровлення дітей стало ще менше. У сільські регіони від згаданого пирога не поступають навіть крихти. Та і стурбованості з боку даного міністерства за фізичний стан школярів немає. Зате за державний рахунок дітям нав’язується ідеологія, що розділяється нечисленною партійною групою, що висунула пана Вакарчука на міністерський пост.
На щастя, у системі освіти Вакарчук знаходиться в явній меншині. З року в рік говоримо спасибі педагогам за організацію літніх дитячих оздоровчих майданчиків. Але питання в тому, наскільки такий відпочинок відповідає сучасним вимогам і чи є відпочинком як таким? Що бачить дитина? Той само запилений шкільний двір, ті само задушливі класи, ті само звичні ігри і розваги. А що інше може придумати педагог, якщо в переважній більшості регіонів органи місцевого самоврядування виділяють в літній період на ці майданчики від 7 до 10 гривень в день. Крім того, сьогоднішнє законодавство передбачає сертифікацію послуг у сфері оздоровлення і відпочинку дітей і до того ж регламентує: зміна відпочинку — не менше 14 днів; зміна оздоровлення — 21 день. Проте в школах цієї вимоги дотримуватися не можуть через крайнє мізерне фінансування. А ось стаціонарним сертифікованим дитячим установам таке завдання до снаги. Кажу про це з упевненістю, тому, що знаю: такі можливості є.
О, спорт!
Не можу не торкнутися ще однієї делікатної теми. Деколи, думаючи тільки про прибуток, керівники таборів нерідко формують персонал з випадкових людей, що не мають педагогічної освіти або достатньої кваліфікації. Чи не тому підлітки, що відпочивали в санаторії «Перлина Карпат», опинилися на лікарняному ліжку? Зараз таємне стає явним, і спеціально створена комісія оприлюднить факти жахливих порушень. На харчоблоці санаторію не було гарячої води. Посуд мили абияк. У холодильниках знайдені продукти з простроченою датою вживання. У дорогу дітям дали ковбасу, на якій вже утворилася липка плівка, і плавлений сир, покритий цвіллю.
У репортажах практично всіх ЗМІ є оптимістична фраза — «На щастя, обійшлося без жертв». Я б випалив її розжареним залізом. Вона немов виправдовує і прощає неприпустиме ставлення до дітей, яких обіцяли оздоровити, а натомість уклали в лікарняні палати.
Повчитися б нам у Китаю, де напередодні Олімпійських ігор фахівці не тільки готували матеріальну базу і спортивні споруди, але і залучили в цей процес дітей, молодь, пропагували олімпійські види спорту, будували для занять необхідні спортивні споруди. У результаті олімпійська збірна Китаю завоювала найбільшу кількість медалей і по праву першенствувала в командному заліку.
Ми готуємося до чемпіонату Європи по футболу в 2012 році. Це дуже відповідальний захід, який дійсно здатний «прорубати вікно до Європи». Але, вдумайтеся, хто ініціює сьогодні розвиток дитячого футболу? Поки тільки Рінат Ахметов і ще декілька ентузіастів. Адже в 2007 році за підтримки Віктора Януковича, Григорія Суркіса, Ріната Ахметова скільки було побудовано футбольних полів, спортивних майданчиків! Нам тоді вдалося активізувати розвиток дитячого футболу. Але сьогодні цією проблемою знову ніхто не займається, зокрема Міністерство освіти та науки України. Адже в минулі часи саме воно було одним з організаторів турніру «Шкіряний м’яч», участь в якому вивела на футбольні поля сотні видатних футболістів.
У цивілізованому світі лікування і оздоровлення дітей — пріоритетне завдання держави. У нас ця проблема через численні політичні баталії вийшла на другий план або взагалі випала з поля зору влади і політиків. Проте попрацювати над помилками ніколи не пізно. Була б політична воля. Поки ж українські агентства передають чергову тривожну новину, цього разу з Львівської області — 22 дитини госпіталізовано у зв’язку з харчовим отруєнням в Дрогобицьку районну лікарню. Дітям поставлений діагноз «гостра кишкова інфекція» і «гострий ентероколіт». Всі госпіталізовані приймали їжу в санаторії «Конвалія», що знаходиться в селі Станиля Дрогобицького району. Хто наступний?
Борис ДЕЙЧ,
народний депутат України,
член Партії регіонів.