Санепідемстанція Криму заборонила готувати шаурму і продавати її в непристосованих для цього місцях. Тож скуштувати цю страву можна буде тільки в закладах громадського харчування. Заборона діятиме до кінця курортного сезону.
Торгові ятки з шаурмою, як правило, не мають елементарних рукомийників та холодильного обладнання. Лікарі давно застерігають: любителі такої вуличної їжі більше за інших ризикують підхопити кишкову інфекцію.
Ще до початку курортного сезону на півострові почалася глобальна перевірка продажу продуктів харчування. На ринках виявлено тонни м’яса, непридатного до вживання. Перевіряючи з’ясували, що негаразди починаються вже на дрібно-оптових складах. На торгові прилавки ринків та магазинів м’ясо потрапляє в кращому випадку за лічені дні й години до закінчення його строку придатності. До того ж через порушення правил транспортування й зберігання м’ясо по декілька разів розморожують і знову заморожують.
Начальник управління ветеринарної медицини в Криму Марія Мірошниченко відзначає, що контролюючим відомствам на ринках доводиться регулярно вилучати й утилізовувати тонни неякісного м’яса й риби, які не відповідають жодним нормам і можуть викликати серйозні шлунково-кишкові хвороби. За її словами, торік до відповідальності за порушення умов реалізації м’ясної, рибної й молочної продукції було притягнуто понад 15 тисяч юридичних та фізичних осіб. На очах покупців утилізовано майже 300 тонн продукції, із яких 140 тонн свинини і 15 тонн риби. З початку цього року за оборудки, які загрожують здоров’ю кримчан і гостей АРК, притягли до відповідальності більш як 4,5 тисячі кримських підприємців. До правоохоронних органів направлено 27 матеріалів, призупинено роботу 25 торгових точок.
Продавця простроченого м’яса чи іншої зіпсованої продукції за законом можуть оштрафувати мінімум на 8,5 і максимум на 51 гривню. Таке покарання мало кого лякає. Оскільки про перевірку контрольні органи за законом повинні повідомляти заздалегідь, зловмисники можуть легко уникати неприємностей.
Перевіряючи насторожила значна кількість приватних торговців м’ясом, які працюють без жодних документів, а також наявність спеціальних бригад, які перевозять прострочений продукт з одного холодильника в інший, щоб уникнути перевірок. На базарі на ветдослідження відправляють одну тушу, а за отриманими документами примудряються продавати декілька. Причому за цим принципом працюють цілі зграї менджувальників навіть на офіційних ринках. Тож навіть у престижних ресторанах можна скуштувати м’яса «не першої свіжості». Про численні шашличні, чебуречні та пиріжкові годі й казати!
У сезон обсяги продажу вуличної їжі в АРК зростають в геометричній прогресії. Охопити перевірками цей величезний стихійний ринок ветеринари не в змозі. На весь півострів працює всього 140 інспекторів: по кілька чоловік на місто чи цілий район. Та й права у них досить обмежені.