На вулицю — за розробленою схемою

До корпункту «Голосу України» і до обласних ЗМІ звернувся працівник ВАТ «Рівнеазот», який попросив не називати його прізвище, оскільки побоюється у числі перших опинитись на вулиці. За його словами, на заводі плануються масові звільнення: у серпні — 1500 працівників, на черзі — ще стільки ж. Адміністрація розробила юридично грамотну схему скорочень, за якою економить сотні тисяч гривень. Ось його розповідь про ситуацію на заводі:

— «Рівнеазот» зупинився і скорочуватиме людей. Подібні сценарії вже були задіяні на інших підприємствах цього холдингу. Більш ніж трьом тисячам осіб запропонували написати заяви для переходу на триденний робочий тиждень. Неофіційно сказали, щоб у заяві писали так: «Прошу мене перевести...», тобто ніби людина сама просить, хоча насправді ці заяви були написані під тиском. А через тиждень після того, як їх написали, півтори тисячі робітників було попереджено про скорочення (згідно із законодавством, за два місяці). Тобто наприкінці серпня Рівне отримає перші півтори тисячі безробітних з нашого підприємства.

Спочатку хотіли три тисячі скоротити, але щоб зменшити резонанс, спершу скорочують півтори. Влада мовчить, преса мовчить, телебачення мовчить! Таке враження, що проблеми працівників одного з основних наповнювачів бюджету Рівного нікого не цікавлять...

В результаті вийшов подвійний обман: спочатку, скаржачись на тяжке становище, перевели людей на триденний робочий тиждень, а тепер скорочують, і люди через це в центрі зайнятості отримають значно меншу допомогу, ніж якби вони працювали п’ятиденний робочий тиждень. Таким чином, людей не просто скоротили, а ще й на них зекономили. А це, я так приблизно підрахував, більш як півмільйона гривень.

Люди обурені, але масових виступів ще не було.

Ситуацію, що склалась на ВАТ «Рівнеазот», коментує його генеральний директор, депутат Рівненської обласної ради (фракція Народної партії України) Михайло ЗАБЛУДА:

— Скорочення — це планові дії у тій ситуації, в якій опинилось підприємство. Воно зараз стоїть — і не тому, що ми не хочемо працювати, а через проблему високої ціни на газ. Сьогодні за цін на нашу продукцію ми можемо витримати ціну на газ не більше 90 доларів за тисячу кубів. Тим часом вона на засувці заводу — 314 доларів.

В Україні такі підприємства, як наше, на межі зупинення. Вони поки що тримають виробництво селітри в робочому стані, сподіваючись, що уряд все-таки вживе кардинальних заходів. На жаль, нині на це з його боку немає навіть натяків. Втрати ці підприємства (маю на увазі великі, які можуть собі це дозволити) перекривають за рахунок виробництва карбоміду, органіки. Але вже зараз вони на межі зупинення і теж, як і ми, змушені будуть вдатися до скорочення працівників.

Ми порахували свій ресурс і визначились, скільки працівників зможемо залишити на виробництві. А що працівників переводимо на триденний робочий тиждень, то в такий спосіб намагаємось продовжити їх роботу на виробництві. Бо все ще сподіваємось, що ситуацію в галузі виробництва добрив уряд все-таки вирівняє. Хоча, якщо чесно, поки що, на жаль, не бачу підстав для оптимізму. Тож із 5,5 тисячі працівників скорочуємо 1,5 тисячі. Думаю, що будуть ще скорочення, якщо галузь не підніметься з колін. Адже людям потрібно платити зарплату, а ми вже й так витратили все, що торік заробили.

Усі дії зі скорочення працівників ми проводимо гласно. Про те, що скорочення можливі, на заводі знають щонайменше півроку. Щоб не було ніяких непорозумінь, ми юридично оформляємо все так, щоб і працівники, і роботодавці чітко розуміли, що відбувається, у кого які права і які обов’язки.

На жаль, складається така ситуація, що вся галузь виробництва мінеральних добрив в Україні буде зупинена, якщо Кабмін не вирішить проблеми з високими цінами на газ. Уже по кілька місяців за скороченим робочим тижнем працюють підприємства в Черкасах, Горлівці, Сіверськодонецьку та інших містах, тоді як «Рівнеазот» — менше місяця.