Поневіряння випускника Замглайського аграрного професійно-технічного училища Олега Лисицького сьогодні опинилися в центрі уваги органів прокуратури, громадської правозахисної організації «М’АРТ»(«Молодіжна Альтернатива»).

 

— У 2007 році я закінчив ПТУ, — каже хлопець. — Ніхто мене не працевлаштовував. Я поїхав у Київ, і за надані мені 1700 гривень поселився зі знайомими в найманій квартирі, влаштувався на роботу в гіпермаркет. Працював охоронником, продавцем. А потім мене скоротили. І в січні цього року повернувся до Чернігова. Я звернувся по пораду до служби у справах молоді. У мене очі на лоб полізли, коли мені сказали, що насправді в них є документ, що я працевлаштований, маю заробіток.

Громадська правозахисна організація «М’АРТ» взяла під опіку хлопця. О. Лисицькому допомогли написати заяву в обласну прокуратуру.

Як розповідає сирота, його невдовзі знайшли викладачі ПТУ і попросили написати відмову від своїх претензій у Ріпкинській прокуратурі. На його погляд, це було зроблено під тиском, а тому він і піддався на їхні «вмовини». А вже в Чернігові 27 травня з допомогою «М’АРТ» юнак знову відправив лист до обласної прокуратури та УМВС України в Чернігівській області з проханням забезпечити йому захист.

Директор Замглайського аграрного професійно-технічного училища Сергій Шпеко вважає закиди випускника необґрунтованими:

— У мене є наказ, що він прийнятий у фірму «Терміко». Тільки йому не підійшла мала зарплата. Що стосується заяв Олега, нібито ми примушували його купляти інструмент, щоб він набув фах токаря, то це неправда. Адже ми знали, що він сирота.

Директор ТОВ «Терміко» Олександр Кравець пам’ятає, як О. Лисицький звернувся до нього з приводу працевлаштування, але на другий день не прийшов:

— Хоча в нас гуртожитку немає, я його працевлаштував би. Але зарплата у нас справді невелика — 600—700 гривень. Нині провели велике скорочення, залишилося осіб 10, та й тим нема чим платити. Бо все будівництво стоїть.

...Зрозуміло, проблема працевлаштування випускників ПТУ сьогодні наявна. Якщо виробництво стоїть, тривають скорочення (з початку року на Чернігівщині ліквідовано 7,5 тисячі робочих місць, у безплатних відпустках перебували 4,6 тисячі осіб ), то адміністраціям професійних навчальних закладів нелегко працевлаштовувати своїх випускників. З одного боку, це їхній обов’язок. А з другого — є реалії, які їх штовхають до «залагодження цього питання» в будь-який спосіб.

Наша довідка

Для задоволення потреб економіки регіону в робітничих кадрах в області функціонує 22 професійно-технічні навчальні заклади державної форми власності. Торік вони випустили 3998 осіб. Із них працевлаштовано у промисловості 1125 осіб, у будівництві — 48, сільському господарстві — 301, житлово-комунальному господарстві та сфері обслуговування — 297, транспорті — 268, торгівлі та громадському харчуванні — 554. Вступили до вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації 496 випускників. Загалом працевлаштовано 3177 людей.

Цього року майже 4000 випускників чекає ще гірша пропозиція на ринку праці. Як бути? Закривати ПТУ? Адже навчальна база багатьох із них застаріла, держава давно не виділяє коштів на нову техніку, запчастини. За даними обласного управління освіти, близько 400 одиниць техніки, 248 причіпних засобів, 250 інших сільськогосподарських машин та знарядь навчальних господарств утримується лише за рахунок неймовірних зусиль педагогічних колективів та керівників аграрних навчальних закладів. Сьогодні із 433 металообробних верстатів, 397 швейних машин мають термін експлуатації понад 20 років відповідно 371 та 264 одиниць устаткування.

Шукати інших шляхів?

Голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнської незалежної профспілки «Трудящі» Олеся Чубко на недавній прес-конференції озвучила ідею, щоб система профтехучилищ була передана під управління профспілок, а розпродані приміщення цих навчальних закладів повернуто. На її думку, лише профспілкові організації володіють повною інформацією про те, яких спеціалістів потребують нинішні підприємства. «У ситуації, коли держава не опікується випускниками інтернатів, профспілки мають стати для таких молодих людей середовищем соціалізації, простіше кажучи, — новою сім’єю», — переконана вона.

Важко сказати, чи реально втілити ці пропозиції в життя.

В області в березні прийняли регіональну програму розвитку системи професійно-технічної освіти на 2009—2013 роки «Робітники Чернігівщини». Вона передбачає як об’єднання ПТУ, так і перепрофілювання більшості з них на підготовку фахівців, затребуваних ринком (працівників автосервісу, сантехніків, офіціантів тощо). Зрозуміло, реорганізація профосвіти стала на часі. 

Та й демографічна ситуація вносить свої корективи. У регіоні лише на 82 відсотки заповнена проектна потужність навчальних закладів. Проте очікується зниження середньорічної чисельності наявного населення області за рахунок природних втрат орієнтовно з 1115,5 тисячі осіб (2009 рік) до 1062,4 тисячі (2013 рік). Скоротиться чисельність випускників загальноосвітніх навчальних закладів з 23543 (2008 рік) до 19301 (2013 рік), що відповідно зменшить набір у професійно-технічні навчальні заклади з 4120 (2008 рік) до 3275 осіб (2013 рік).

Одне слово, виконання згаданої програми, сподіваємося, покладе край фактам «відфутболювання» молодих робітників відписками.

Зазначимо насамкінець, що Олега Лисицького, який запанікував від невдач, безгрошів’я, цього літа працевлаштували на будівництві-охороні дачі у Грибовій Рудні. Не кращий варіант у кризові дні та місяці. Та все-таки щось... Є дах над головою, годують.

 

Чернігів.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).