Інтеграція країни до світового економічного простору вимагає посилення ролі торгово-промислових палат (ТПП). Саме вони є представниками інтересів ділового співтовариства і посередниками між урядом, державними органами, з одного боку, та з бізнесом — з другого. Про це йшлося на вчорашньому «круглому столі», який організував Комітет Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
Торговим палатам, наголошували учасники, належить особливо важлива роль у сприянні розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародної торгівлі, просуванні продукції вітчизняних виробників на зовнішні ринки.
Нині, запевнила голова профільного комітету Наталя Королевська, її колеги роблять усе можливе для зняття адміністративного тиску на бізнес. Адже законодавство саморегулюючих організацій, діяльність ТПП не урегульовані й не ефективні.
За її словами, в усіх економічно розвинутих державах саморегулююча організація не тільки представляє інтереси підприємця, а і є «найголовнішим елементом регулювання підприємницької діяльності». «У нас така практика відсутня. До того ж держава зберігає за собою основні механізми контролю і має можливість у будь-який момент втручатися в діяльність і наводити порядок. Тому потрібно законодавчо регулювати діяльність цих організацій, що призведе до покращення бізнес-клімату», — зазначила вона.
Учасники «круглого столу» переконані: найближчим часом треба забезпечити створення нормативної бази саморегулювання і розпочати новий етап у розвитку саморегулюючих організацій.
У разі успішного впровадження подібних ініціатив, зменшаться державні витрати, контроль за якістю послуг буде набагато професійнішим, також підвищиться і відповідальність учасників ринку.
На брифінгу Наталія Королевська зауважила: головне — щоб саморегулююча організація не стала бар’єром для конкуренції всередині бізнесу, а також, щоб корупція не процвітала в саморегулюючих організаціях.