Після того як заплановане на 14 липня позачергове засідання парламенту так і не відбулося, член фракції БЮТ Олег Ляшко повідомив, що його політична сила вже зібрала 150 підписів народних депутатів для проведення 16 липня чергового позачергового засідання Верховної Ради. Правда, це аж ніяк не означає, що воно відбудеться.
Принаймні у вівторок, після безрезультатного засідання погоджувальної ради, перший заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов сказав, що регіонали наполягатимуть на тому, щоб спочатку було проголосовано законопроект про збільшення прожиткового мінімуму та мінімальних зарплат, а вже потім решту всіх питань. Та оскільки представники коаліції продовжують наполягати на першочерговому розгляді законопроектів про рекапіталізацію банків, про зміни до закону про вибори Президента та про фінансування Євро-2012, то можна припустити, що блокування роботи Верховної Ради триватиме й надалі.
Разом з тим не виключено, що регіонали та бютівці таки домовляться про голосування за внесення змін до закону про вибори Президента чи про фінансування Євро-2012. Питання лише в тому, коли це стане можливим. Адже, як зазначив Перший заступник глави парламенту Олександр Лавринович, четверту сесію Верховної Ради буде закрито у терміни, встановлені календарним планом роботи, тобто 17 липня. Проте він не виключив, що в разі потреби можливе проведення позачергової сесії.
Така невизначеність породжує припущення, що справжньою метою блокування є створення правових підстав для розпуску парламенту. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергій Міщенко (БЮТ) у вівторок прямо заявив, що блокування проводиться для того, щоб дати Президентові можливість видати указ про розпуск парламенту.
Утім, за словами представника Президента в парламенті Ігоря Попова, у глави держави уже є всі правові підстави для оголошення позачергових виборів і він хоч сьогодні в разі згоди лідерів фракцій готовий розпочати консультації про розпуск Верховної Ради. «Якщо вони готові приходити для консультацій про розпуск парламенту, то Президент їх прийме», — сказав він. Адже крім норми, яка передбачає розпуск парламенту в разі неможливості протягом 30 днів розпочати пленарне засідання, вже сьогодні можна оголосити дострокові вибори з тієї причини, що «не існує коаліції, яка нараховує більше половини депутатів від конституційного складу парламенту».
При цьому І. Попов зауважив, що остання підстава існує вже давно, однак Президент її не використовує, оскільки розуміє, що оголошення дострокових виборів поглибить політичне протистояння.
