Сьогодні виповнюється 70 років Павлові Мовчану — відомому громадському діячеві, поету і публіцисту, народному депутатові кількох скликань, голові Всеукраїнського товариства «Просвіта». За своє життя він ким тільки не був: журналістом, сценаристом, різноробом, моряком рибальського флоту, політиком і безробітним.
У столичному Українському домі сьогодні, о 18.00, почнеться творчий вечір ювіляра. Звучатимуть вітальні слова, вірші Павла Мовчана та пісні на його слова.
Для поетів немає «зручних» епох. Коли поетам Мовчанового покоління жилося легше — в шістдесяті—сімдесяті роки, коли над ними висіла цензура, чи тепер, коли над поезією висить байдужість сучасників? Нині імена поетів затримуються в масовій свідомості лише в тому разі, якщо ці поети є ще й політиками. Як політик і добрий оратор, Павло Мовчан в останні двадцять літ публічно виголосив з різних трибун немало слів — гострих, правильних і, мабуть, важливих для злоби дня. Але тільки вірші залишаються правдою не на один день. Скажімо, гіркий вірш «Козине болото», написаний Мовчаном улітку 2004 року. Козиним болотом колись називалося місце, де тепер Майдан Незалежності. Коли писався вірш, поняття «Майдан» ще не звучало так, як зазвучало восени того року. Але сила цього вірша в тім, що й тепер він звучить так само сумно й гірко, як до Помаранчевої революції: «Спалахують тіла спокусливих гетер, І жаби скрекотять в Козиному болоті. Який сьогодні день — субота чи четвер? І хто в чому відбивсь: музей чи банк навпроти? Це — сон, безмежний сон...»
П’ять літ тому нам здавалося, що скоро все зміниться, але тепер той вірш звучить ще актуальніше, ніж улітку 2004-го: «Це сон, безмежний сон...»
Цікаво, що в Інтернеті можна знайти багато про Мовчана-політика: що він сказав про мову, про московського патріарха і т. д. Але там можна натрапити й на діалоги між любителями мультиків! Вони обмінюються враженнями від «Лиса Микити», фільму, до сценарію якого причетний Павло Мовчан. Ці діти байдужі до політики. Тим приємніше читати: «Классный мульт! Мне оч. понравилось! Смешно и поучительно, и даже на украинском языке я кое-че понимаю!»
Зрештою, далеко не кожен політик заслужив такої оцінки.
З роси і води вам, Павле Михайловичу!