Донеччина може забезпечити себе продовольчим зерном, а от зберігати щедрі намолоти ніде

Потребу області в продовольчому зерні — близько 400 тисяч тонн на рік — селяни Донеччини можуть задовільнити самостійно. Про це заявив голова Донецької обласної державної адміністрації Володимир Логвиненко. «За найскромнішими підрахунками, ми здатні виробляти мінімум 600 тисяч тонн, торік це був майже мільйон, — відзначив керівник області. — За правильного, розумного агротехнічного підходу ми здатні самі себе забезпечити хлібом. Найголовніше — культура використання посівних площ».

Голова обласної держадміністрації не став оприлюднювати прогнози на цьогорічний урожай, зазначивши лише, що перші результати збирання озимого ячменю радують: деякі господарства отримують по сорок і більше центнерів з гектара. Щодо ярових культур, то селяни мають право на компенсацію у зв’язку із загибеллю частини посівів, однак отримати цю компенсацію складно, потрібно виконати низку умов. Для збирання врожаю готова техніка: всього у збиранні ранніх зернових задіяно 2,3 тисячі комбайнів та 1,3 тисячі жаток.

Проблемою називають аграрії не наявність техніки чи пального, а брак площ для зберігання врожаю. В області нараховується 37 елеваторів, із них 35 сертифіковані. Загальна місткість зерносховищ — 1,2 мільйона тонн. Тоді як торік область зібрала 2,3 мільйона тонн зерна. Частина господарств зберігає врожай власними силами, втрачаючи частину зерна через незадовільні умови.

«Щоб не дозволити збивати ціну на зерно фактичним монополістам — зернотрейдерам, — необхідно будувати сучасні токи і власні елеватори, — вважає начальник управління сільського господарства ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Микола Каіра. — Сьогодні головними гальмуючими факторами в сільському господарстві є низька закупівельна ціна на зерно і висока — на зберігання на елеваторі. Майже всі агроцехи нашого управління мають криті токи, обладнані зерноочищувальними комплексами. А ось для елеватора необхідні грунтовні капіталовкладення. Однак треба шукати шляхи вирішення проблеми, щоб не стати заручниками власних успіхів і гарних врожаїв».

В області розроблено програму зі спорудження додаткових елеваторів, її реалізація потребує чотири мільярди гривень. У разі реалізації програми аграрії отримають додатково сховища для 1,4 мільйона тонн зерна. Низка господарств уже подали заявки на такі склади, держава обіцяла гроші, однак через фінансову кризу всі проекти зупинені. Тому в області планують максимально ефективно використати наявні споруди.

Щодо ціни на зерно нового врожаю, то, на думку В. Логвиненка, контрактами на закупівлю до держрезерву треба займатися «якщо не в грудні, то в квітні». «А ми ціни формуємо для трейдерів, які повезуть зерно за кордон, а не для виробників. Це не бізнес», — наголосив керівник області. За його словами, існуючі нормативні документи щодо роботи Аграрної біржі не захищають виробника. Найближчим часом, додав В. Логвиненко, потрібно організувати роботу із формування регіональних ресурсів продовольчого зерна, продовжити вдосконалювати інфраструктуру аграрного ринку і створити оптові ринки сільгосппродукції.