Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, мета якого — сприяти підприємницькій діяльності. Як відомо, нині наша країна займає 145 місце за доступністю ведення бізнесу. Законопроект полегшить старт людям, які хочуть розпочати свою справу.

 Майбутніх підприємців чекає низка справді революційних змін. Так, після ухвалення документа, за новою редакцією статті 52 закону про господарські товариства, розмір статутного капіталу при створенні ТОВ становитиме лише одну мінімальну заробітну плату. Нині ця сума сягає ста мінімальних зарплат. Звісно, це дасть ковток повітря бажаючим організувати власний бізнес. З другого боку, така новація може розв’язати руки бажаючим створити «пустушку» — фірму, яка існуватиме лише на папері, а значить, сприятиме тінізації й без того не надто сонячного українського бізнесу.

Іншим, не менш важливим, пунктом змін автори законо-

проекту, яких, до речі, аж шестеро: Наталія Королевська (БЮТ), Борис Колесніков (ПР), Михайло Чечетов (ПР), Микола Томенко (БЮТ), Владислав Каськів («НУ—НС») та Ксенія Ляпіна («НУ—НС»), пропонують удосконалити закон про оренду державного та комунального майна. Зокрема, статтю 17 вони бачать у вигляді, який пропонує визначати термін договору оренди для суб’єктів малого підприємництва не за погодженням сторін, а строком «не менш ніж п’ять років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін, та бере зобов’язання належним чином виконувати умови цього договору».

Проектом змін також виключено з переліку низку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Види діяльності, які не підлягатимуть ліцензуванню, якщо законопроект ухвалять:

- розроблення, випробування, виробництво, експлуатація обладнання, що входить до складу космічного сегмента, супутникових систем;

- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліосистем;

- оптова торгівля насінням;

- професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг;

- розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам’яток;

- імпорт хімічних джерел струму;

- розведення тварин (собак, котів, екзотичних та декоративних тварин) у племінних розплідниках, дресирування собак та підготовка фахівців у цих сферах;

- діяльність із перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) цими предметами.

Нині, приміром, термін видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабміном за поданням спеціального органу з питань ліцензування. За новою редакцією закону ліцензія видаватиметься на необмежений строк, однак за поданням спеціального органу ліцензування уряд може обмежити цей термін, але не менш ніж до п’яти років. Як зазначено у висновку головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, така зміна не є обов’язковою, адже тоді за незначну плату легко можна буде отримати ліцензію на необмежений термін дії, а це може спричинити ситуацію, коли суб’єкт господарювання, отримавши ліцензію, не займатиметься відповідною діяльністю.

У згаданому висновку міститься ще низка застережень до документа. Його оцінили як такий, що може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Незважаючи на те, що про сприяння підприємницькій діяльності у парламенті говорилося немало, презентований проект змін до чинного законодавства ухвалювався, як видалося, з певним поспіхом. Так, Верховна Рада отримала його 29 травня, в п’ятницю. У понеділок, 1 червня, документ передано в комітет, і вже наступного дня, у вівторок, буквально перед закриттям сесії, Наталя Королевська попросила в колег «п’ять хвилин роботи для підприємців». Свою промову вона завершила проханням прийняти документ у цілому. Процедура розгляду зайняла трішки більше — приблизно за чверть години законопроект було ухвалено. Щоправда, за основу. Найпевніше, цієї сесії до нього повертатися буде ніколи, тож парламентарії матимуть удосталь часу вдосконалити законопроект, щоби він і справді міг виконати свій благий намір — посприяти людям, які можуть і хочуть почати свій бізнес і підтримати країну.

Бліцопитування

Чи необхідно сприяти українському підприємництву і як це краще робити?

Сергій, економіст:

— Залежить від того, про яке підприємництво мова. Є два підприємці: умовний Ахметов і умовний Іванов. От Ахметову допомагати не треба, а Іванову необхідно. Наші парламентарії начебто роблять кроки назустріч. Те, що вони хочуть зробити в частині реєстрації підприємства, наприклад, дуже непогано. Але що стосується, приміром, середнього бізнесу, то тут більше шкодять, аніж допомагають. Як-от вийшло з гральним бізнесом чи з акцизним збором на алкоголь.

Мирослав, підприємець:

— Сприяти, безумовно, треба. В усьому світі підприємство реєструється за три години. Особисто я не вірю, що, просто прийнявши якийсь закон, нам удасться цього досягнути. Треба більш дієві кроки робити. От, наприклад, розпочався сезон консервації. Щоб купити скляну тару для закруток, підприємці завжди брали кредити в банках, а після реалізації готового товару його повертали. Як буде цьогоріч, невідомо, бо кредити не дають...

Ольга, бухгалтер:

— Давно хотіла організувати власний бізнес. Оскільки з документами так чи інак маю справу, паперова тяганина мене не сильно стримує в цій справі. От якби зменшився податковий тиск, особливо для малих підприємців, то давно б уже заробляла сама на себе.