Верховна Рада України упродовж четвертої сесії шостого скликання діяла скоріш як орган ведення політичної дискусії, а не ухвалення оптимальних законодавчих рішень. Про це заявив під час прес-конференції у парламенті заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. Він повідомив, що за період четвертої сесії відбулося 61 пленарне засідання, було ухвалено в цілому 185 законів, серед них за поданням народних депутатів — 87, Кабінету Міністрів — 83, Президента України — 15. «Законодавча статистика свідчить, що Президент перестав отримувати підтримку у парламенті та перестав бути реальним суб’єктом законодавчого процесу», — повідомив М. Томенко. До того ж, зазначив він, глава держави протягом четвертої сесії заветував 13 законопроектів, десять з яких було повторно прийнято з подоланням вето Президента.
Певне зниження законодавчої діяльності Кабінету Міністрів у цей період заступник глави парламенту пояснив тим, що уряд і коаліція заради ухвалення антикризових законопроектів йшли на компроміс і реєстрували законопроекти, подані народними депутатами різних рангів. Це, з одного боку, скорочувало процедуру подання закону, а з другого боку, давало змогу домовлятися з опозицією.
Аналізуючи роботу парламентських комітетів, М. Томенко відзначив зниження їх ролі у процесі ухвалення рішень. «Центр прийняття рішень перемістився з комітетів у депутатські фракції», — наголосив заступник Голови Верховної Ради. Він також навів статистику, яка свідчить про несумлінне виконання обов’язків деякими народними депутатами: зокрема, 31 народний депутат не брав участі у жодному засіданні комітету, а з усього депутатського корпусу лише 18 парламентаріїв упродовж четвертої сесії не пропустили без поважних причин жодного пленарного засідання Верховної Ради. Парламентські комітети, за словами М. Томенка, працювали з різною активністю. Зокрема, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування провів 20 засідань, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності — 16. Водночас Комітет з питань транспорту і зв’язку провів лише три засідання, а Комітет з питань свободи слова та інформації — п’ять.
«Цілком очевидно, що підвищення ефективності діяльності парламенту вимагає ухвалення конституційних, законодавчих та організаційних рішень, — підсумував Микола Томенко. — Очевидним є той факт, що головна мотивація перебування у парламенті представників великого бізнесу — отримання депутатської недоторканності, а не зацікавленість у законодавчій діяльності. Тому без скасування депутатської недоторканності шляхом внесення змін до Конституції важко уявити, що представники великого бізнесу справді працюватимуть у парламенті».
Виправити ситуацію, вважає заступник глави парламенту, може посилення ролі парламентських комітетів і введення відповідальності за «прогули» шляхом ненарахування зарплати народним депутатам.
«Загалом четверта сесія Верховної Ради мала певні успіхи в законодавчій діяльності, які часто-густо були перекреслені домінуванням політики та передвиборчої діяльності у контексті майбутньої президентської кампанії, — сказав пан Томенко. — Тому парламент діяв радше як інститут ведення політичної дискусії, а не ухвалення оптимальних рішень».
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.