Перемогою назвали керівники Криму подоланий хліборобами півострова рубіж — намолот у мільйон тонн зерна.
Але чи буде селянський труд оплачено гідно — питання. Голова Верховної Ради автономії Анатолій Гриценко (на знімку) каже, що неприпустимо надалі миритися з умовами зернотрейдерів, які, «спекулюючи на нинішніх труднощах, експлуатують нелегку селянську працю й заробляють на ній, не вкладаючи у виробництво ні копійки».
Аграріям як альтернативу пропонують об’єднуватися, щоб продавати зерно подорожче, не реалізувати його за низькими цінами з-під комбайнів, а формувати товарні партії і зберігати у себе, й усім разом тримати ціну. Тим більше, що у світі очікується дефіцит зерна, а тому біржеві ціни вже сьогодні вище прогнозованих, і якщо не продешевити, то можна сформувати фінансовий заділ для майбутнього прориву. Та притримати збіжжя зможуть не всі. Адже господарникам гроші необхідні зараз, щоб продовжити збирання пізніх зернових, інших культур, готувати лани під врожай наступного року.
Та й навряд чи нинішні намолоти можна назвати щедрими. Сьогодні Крим виробляє в середньому 1,6 мільйона тонн збіжжя, левова частка — фураж, непродовольче зерно, яке йде на корм худобі. Звичайно, якість колосових починається вже з посівного матеріалу. Поки що кримчани спромогаються засівати насінням високих кондицій ледь половину площ, тоді як в Західній Європі — всі без винятку. Це одна з причин, чому в європейських державах в середньому збирають не менше 60 центнерів з гектара, проти наших нинішніх 22,8 ц з га ячменю й 20,3 центнера — озимої пшениці. При тому, що торік було, відповідно, — 28,6 і 26,5.
Крим.
Фото Арвідаса ШЕМЕТАСА (Укрінформ).
