Нова архітектура європейської безпеки потребує спільних дій

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у своїй доповіді перед учасниками конференції зазначив, що питання про формування нової архітектури європейської безпеки постало на порядку денному ще на початку нинішнього століття, коли стало очевидним: монополярна модель світу, яка сформувалася після розпаду СРСР, поступово втрачає свій потенціал. І очевидним стало формування нових світових центрів сили та економічної могутності. Сьогодні, наголосив В. Литвин, не йдеться про конфлікт різних моделей державного устрою та економіки. Демократичний шлях розвитку держав не піддається сумнівам. Може дискутуватися, наскільки прозора і відкрита влада у державах, які важелі впливу мають інститути громадянського суспільства, наскільки чесно дотримують принципів конкуренції в економіці. «Відкритого протистояння двох світів немає, однак немає і єдності, — наголосив В. Литвин. — Європейський дім без міцного ідейного та етичного фундаменту — це дім на піску.  Отож необхідно концептуально переглянути низку попередніх уявлень про безпеку». 

За словами глави українського парламенту, багато загроз вийшли за рамки держави: міжнародний тероризм, нелегальна міграція, незаконна торгівля збрєю і наркотиками, організована злочинність. Разом з тим дедалі більшого значення набуває небезпека невійськового характеру: стихійні лиха, техногенні катастрофи, які часто загрожують не лише окремим державам, а й здатні завдати  збитки, що можна порівняти з воєнними. «Поняття безпеки має включати не тільки військово-політичний аспект, а й треба говорити про систему гарантій фінансової, енергетичної, екологічної та продовольчої безпеки», — вважає Володимир Литвин.

На прикладі Чорноморського регіону Голова Верховної Ради висловився за створення регіональних підсистем безпеки. В. Литвин сказав, що об’єднана Європа не зможе при виробленні оборонної політики та нової архітектури безпеки не враховувати думку своїх східних сусідів. «Сьогодні головне завдання — відновлення довіри між партнерами, активний діалог з усіх ключових питань», — наголосив Володимир Литвин і відзначив роль МПА СНД у підготовці модельних законопроектів, у тому числі у  сфері безпеки, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, наркоторгівлею. Створення нової системи безпеки, відзначив глава українського парламенту, передбачає перегляд договірної бази, зокрема, договору про звичайні збройні сили в Європі, виконання якого стало каменем спотикання між Росією та країнами НАТО. Для України, зауважив Володимир Литвин, одним із першочергових кроків, що підтверджує готовність країн розпочати формування нової архітектури безпеки, могло б стати підвищення статусу Будапештського меморандуму, підписаного у 1994 році керівниками України, Росії, США і Великобританії, до яких потім приєдналися Франція і Китай. Цим документом ядерні держави гарантували Україні воєнну і економічну безпеку в обмін на ядерне роззброєння. «Виконання Будапештського меморандуму могло б стати першим кроком на шляху отримання Україною міжнародно визнаного нейтрального статусу», — заявив Голова Верховної Ради.

Російська сторона, за словами Голови Ради МПА СНД, Голови Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Сергія Миронова, вважає, що сьогодні виникла гостра необхідність формування нової структури європейської системи через зміни політичного ландшафту в Європі та світі. Росія вважає, що до договору європейської безпеки повинні бути закладені чотири основні блоки: 1) територіальна цілісність незалежних держав, невтручання у внутрішні справи, неприпустимість використання сили, заборона на розвиток військових союзів на  шкоду іншим державам; 2) принципи розвитку контролю над озброєнням; 3) принципи врегулювання конфліктів; 4) механізм співпраці держав у протидії новим загрозам, включаючи поширення зброї масового знищення, міжнародний тероризм, незаконний обіг наркотиків, організовану злочинність. Сергій Миронов запропонував провести європейський саміт з проблем архітектури європейської безпеки за участю керівників парламентських асамблей: ОБСЄ, НАТО, СНД, Європейської асамблеї безпеки і оборони.

У свою чергу, голова Європейської асамблеї безпеки та оборони, член парламенту Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Роберт Уолтер  висловив думку, що ОБСЄ — це найкраще місце для дискусій і обговорення питань європейської безпеки, і ці дебати мають акцентувати увагу на спільній довірі. Наприкінці року, за його словами, планується проведення спеціального саміту ОБСЄ з питань безпеки.

Активну участь у дискусії також взяли Голова Сенату парламенту Республіки Казахстан, заступник голови Парламентської Асамблеї ОБСЄ Касим Жомарти Кемелули  Токаєв, голова Меджлісу (парламенту) Республіки Таджикистан Сайдулло Хайруллоєв, представники парламентів інших держав—учасниць МПА СНД і Європейської асамблеї безпеки та оборони. У схваленому комюніке за підсумками міжнародної парламентської конференції з питань європейської безпеки учасники зібрання відзначили необхідність продовження обговорення порушених питань у розширеному форматі за участю інших впливових міжнародних парламентських організацій.

У Верховній Раді також відбулося засідання Ради Міжпарламентської Асамблеї держав—учасниць СНД. На порядок денний було винесено три питания: про заходи, присвячені 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, молодіжну асамблею СНД та про заходи, присвячені 650-річчю заснування Молдавської держави.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у своєму виступі зазначив, що відзначення 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка та 150-ї річниці від дня його смерті на міжнародному рівні є знаковою подією, яка покликана зіграти надзвичайно велику роль в об’єднанні довкола загальнолюдських цінностей. Адже Тарас Шевченко належить не тільки Україні, а й всьому людству. «Ми не лише продовжуємо діалог наших великих попередників, а й моделюємо відносини між народами і культурами», — наголосив Голова Верховної Ради.

Рада МПА СНД ухвалила постанову про заходи, присвячені роковинам Т. Шевченка, і звернення до парламенту та урядів країн СНД з проханням розробити спеціальну програму до 2014 року, в яких передбачити комплекс тематичних заходів, спрямованих на пропаганду творчості Т. Шевченка. У постанові Ради МПА СНД також йдеться про перевидання літературної спадщини Великого Кобзаря, організацію художніх виставок, створення театральних вистав, кінофільмів, проведення наукових конференцій, видання наукових праць з літературної та художньої спадщини Т. Шевченка тощо.

Рада МПА СНД також звернулася до Ради глав держав СНД щодо оголошення 2014 року роком творчої спадщини Тараса Шевченка в Співдружності незалежних держав.

Голова Ради МПА СНД Сергій Миронов вручив орден «Співдружність» та грамоти народним депутатам України Олексію Логвиненку, Петру Симоненку, Олександру Ткаченку, Катерині Самойлик, а також народним депутатам попередніх скликань Олександрові Морозу, Віталію Шибку, заступнику завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Ігорю Жиляєву та головному консультанту цього комітету Геннадію Андрощуку.