Про цей технікум 20 років тому мало хто знав. «Кузню» кадрів для підприємств оборонної промисловості навіть у довідниках навчальних закладів не «світили». Але проблем із набором абітурієнтів тут не було.Немає і сьогодні. Столичний технікум електронних приладів (ТЕП) — найстаріший технікум країни — відзначатиме у вересні 135-річчя.
Як успішно працював заклад у минулому столітті, гадаю, говорити зайве. Тоді освіта справді була безплатна для студентів і щедро фінансувалася. Нині про державну підтримку фактично не йдеться: усе, що має технікум, — справа рук Анатолія Похресника та його дружної команди.
...Так сталося, що знайомство з колективом відбулося в день вручення дипломів юнакам і дівчатам з відділення програмування та мікроелектроніки.
Щирішого дійства, певно, немає. Як правило, випускники у свята віддають належне наставникам, батькам, закладу. А щоб педагоги освідчувалися в любові до дітей, дякували за допомогу, вручали пам’ятні подарунки — такого бачити не доводилося. Як тут не погодитися, що справжні вчителі віддають кожному частку серця і з болем розлучаються зі своїми учнями.
— Бажаємо, щоб ви пішли далі нас, досягли більшого, злетіли вище, — звучало зі сцени заповненої актової зали.
— Ми не осоромимо заклад, — говорили діти у відповідь.
Говорили без пафосу. Вони не раз підтверджували це на олімпіадах, спортивних змаганнях, які проводилися серед технікумів столиці та країни (їх, до речі, 720). Лише брати участь у конкурсах — не в правилах студентів ТЕП. Призові місця, утримання лідерства протягом десятиліть — ось планка, яку успішно долають кияни.
Утім, не тільки кияни. У технікумі іногородніх навчається більше. Він, до речі, є базовим. Тут проходять практику студенти столичних закладів І—ІІ рівнів акредитації, підвищують кваліфікацію колеги і керівники. Це свідчить про потужну матеріально-технічну базу, набутий колосальний колективний досвід, який за роки незалежності примножився завдяки директорові, його заступнику Михайлові Корнієнку та однодумцям, що віддали закладу десятки років життя.
Серед них — Олександр Вахненко, викладач спецдисциплін (на знімку). Доля звела його з ТЕП після служби в армії 38 років тому. Починав з посади лаборанта, вчився тут, на вечірньому відділенні. Олександра Михайловича поважають не лише за викладацький талант. Ветеран — пристрасний радіоаматор. Його «почерк», позивні знають у 150 країнах. Із колегами київський учитель підтримує зв’язок під час змагань короткохвильовиків, обмінюється інформацією і в робочому режимі...
Між іншим, спеціалістів із радіотехнічного вимірювання, до підготовки яких має безпосередній стосунок Вахненко, випускають висококваліфікованими, про що свідчить їхнє 100-відсоткове працевлаштування. Не залишаються без роботи, до слова, і програмісти, інші випускники тепер уже широко відомого та популярного ВНЗ.
Фото автора.
