Нині у всіх категоріях господарств півострова очікується виростити і зібрати 100 тисяч тонн сонячних грон. Для цього створилися напрочуд сприятливі умови, відзначили фахівці. Та це лише менш ніж шоста частина врожаїв тридцятилітньої давності. Приміром, у 1969 році валовий збір винограду становив 648 тисяч тонн. Податки від виноградарства і виноробства становили тоді до 60% бюджету Криму.
Останнім часом уряд автономії робить дедалі впевненіші кроки до відродження колишньої слави і масштабів виноградарства півострова. За останні три роки в усіх категоріях господарств закладено 6,5 тис. га багатолітніх насаджень, що вдвічі більше, ніж за попередні три роки. Все тому, що аграрії краю отримали 135-мільйонну державну підтримку за рахунок коштів 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства. Було компенсовано 54% витрат з 250 млн. грн., скерованих на омолодження садів і виноградників.
Лише цифри
За програмою розвитку садівництва і виноградарства автономії намічено закласти 2170 тис. га багатолітніх насаджень. Нинішнього року, попри всі труднощі кризового періоду в економіці, господарства півострова висадили 755 га виноградників, отримали 16,8 млн. грн. із бюджетних коштів компенсації витрат на посадку й догляд за молодими насадженнями.
Наполегливо створюються системи автоматизації поливів, на 2,2 тис. га змонтували системи крапельного зрошення, що забезпечує економний полив і дає змогу в будь-який час обробляти міжряддя й проводити хімічний захист від шкідників. На сьогодні виноградні плантації стабілізовані на 32 тис. га, зокрема площа плодоносних плантацій становить 25,5 тис. га з середнім валовим виробництвом сонячної ягоди 90 тисяч тонн. Але відсоток молодих виноградників у структурі загальної площі за останні три роки зріс лише на 2% і становить усього 11%. Під технічними сортами зайнято 26 тис. га, що в умовах курортного регіону зовсім недостатньо.
Тож попереду в кримських виноградарів велика робота з оновлення плантацій бурштинових грон. За цьогорічною програмою належить закласти 1610 га молодих насаджень.
Цінно те, що в цій роботі сповна використовуються досвід і розробки двох авторитетних наукових центрів, які відіграють важливу роль у розвитку цієї галузі не лише на півострові, а й в цілому по Україні. Національний інститут винограду й вина «Магарач» та не менш відомий південний філіал Національного інституту біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнічний університет» значно удосконалили систему захисту від шкідників і хвороб, яка знайшла широке застосування на півострові й в усій країні.
Активніше стали застосовувати вітчизняні виноградарі й удосконалені 26 нових інтродукованих і кримських аборигенних сортів. У реєстр сортів України недавно внесено виногради Красень, Пам`яті Голодриги, Гранатовий і клон сорту Каберне Совіньйон Гвієне, які відповідають усім сучасним вимогам інтенсивних технологій. А нещодавно з допомогою Австрійського наукового центру й Італійського міжнародного інституту генетичних ресурсів рослин кримські вчені-виноградарі отримали можливість створення у себе сучасної молекулярної лабораторії, яка дає можливість вирішувати практичне завдання сертифікації садивного матеріалу, а також сортів, клонів, прищеп, включно з тестуванням на наявність вірусних захворювань, а також паспортизацію.
Залишилося примножити зусилля, щоб повернути колишню славу кримського виноградарства.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
