Цілюща і життєдайна

Про те, що вода дивна й таємнича речовина, і що вона є основою життя, не говорять тільки ледачі. А скільки ентузіастів намагаються впливати на воду простими і фантасмогоричними методами, щоб перетворити її на цілющу, живу, зцілювальну...

Японський дослідник Масару Емото пропонує дивні факти, які доводять, на його думку, наявність таких інформаційних якостей у води, які можуть бути властиві лише високоорганізованим живим істотам. Кристали замороженої води, попередньо озвученої недобрим словом, різко відрізняються за формою й будовою від кристалів води, озвучених словом добрим. Причому слова «любов» і «подяка», приміром, чинять на структуру замороженої води максимально творчий вплив, незалежно від того, якою мовою воно вимовляється. Доктор Емото доводить, що негативні фрази, які персоніфікують зло, формують великі кластери або взагалі їх не створюють. Слова, властиві добрим діянням, створюють дрібні кластери, що формують гарні гармонічні кристали.

Тепер про більш приземлені новини на тему чистої питної води, яка не втрачає актуальності. Сучасний ринок побутових очисників води поляризувався на два принципово відмінні типи: фільтрувально-сорбційні та зворотно-осмотичні.

У першому випадку найефективніше видаляються пріоритетні для регіонів із дніпровсько-деснянським джерелом водопостачання забруднювачі: хлор, органічні та хлорорганічні. Сольовий склад і вміст мікроелементів практично не змінюються. У другому — на 95—99 відсотків з води видаляється все, тому що через пори мембрани під тиском проникає практично чиста вода. Прагнучи розширити обсяг продажів мембранних очисників, відповідні бізнес-структури почали виробляти й бутильовану надчисту знесолену воду. Між прихильниками природної чистої питної води й прихильниками надчистої знесоленої води виникла і не припиняється суперечка про те, яка із двох вод корисніша.

І ось відповідь на це животрепетне питання вчені знайшли: з’ясувалося, що цілюща дія вмісту води не стільки в їхній кількості, а насамперед в їх наявності й різноманітті. Установлено, що переважна роль солей і мікроелементів у питній воді та її вплив на наше здоров’я полягає в тому, що вони є коферментами стосовно основних, більш як трьохсот, ферментів, що забезпечують ферментативну переробку найрізноманітнішої їжі у форму засвоюваних організмом необхідних для його життєдіяльності елементів. При цьому чиста природна питна вода поза конкуренцією порівняно з чаєм, кавою, компотами та іншими напоями. Звідси висновок: винятково важливо, щоб ми набули корисної звички — випивати дві-чотири склянки на добу чистої природної води. І тоді, можливо, кількість незрозумілих, спонтанних розладів нашого здоров’я значно зменшиться.

Припустимо, ви, у принципі, зробили для себе правильний вибір: фільтрувально-сорбційний фільтр для одержання чистої природної води. На ринку пропонують безліч варіантів на два і три картриджі від різних виробників. Здавалося б, підключив вхід фільтра до водопроводу під кухонною мийкою і — радій, пий чисту воду із краника, розташованого на стільниці. Більшість виготовлювачів такої техніки рекомендують швидкість фільтрації близько двох літрів за хвилину. Чи не перевищена ця швидкість на догоду комфорту — заповненню склянки води за якихось 5—10 секунд? За моєї пам’яті великий учений (в галузі сорбційних технологій на вуглецевих сорбентах) член-кореспондент НАН України Костянтин Махорин очищав київську водопровідну воду для дому і родини так: він розтирав столову ложку гранульованого активованого вугілля в ступці до тонкого пилу (збільшував поверхню контакту вугілля/вода), потім висипав пил у 3-літрову скляну банку з водою. Банку він час від часу перевертав, забезпечуючи певну швидкість переміщення часточок вугільного пилу щодо води. Іноді таке періодичне перемішування тривало цілий день і цим досягався більший порівняно з фільтрацією води через картридж із вугіллям час контакту часточок вугілля з водою. Зовні така архаїка межувала з примхами вченого, але фахівець краще за інших знав, що мінімальна швидкість фільтрації й максимальний час контакту — запорука успіху в отриманні справді чистої води.

Розрахунки показали, що швидкість фільтрації через кухонні фільтри питної води на основі активованого вугілля порівнянна з оптимальною, однак час контакту води з поверхнею зерен вуглецевого сорбенту в десятки разів менший за необхідний для ефективного очищення води. Залишається порадити власникам компактних фільтрів фільтрувати воду дуже тоненькою цівочкою, пам’ятаючи про досвід нашого мудрого вченого.

Якщо хтось уже користується зворотно-осмотичним фільтром, та ще і найдорожчим — не варто засмучуватися. Тому що найліпшої води для кулінарних цілей, ніж дистильована, годі й шукати. У процесі варіння м’яса, риби, овочів і фруктів наявність солей тільки заважає процесу. Іони солей основних кислот, які містяться у воді, можуть взаємодіяти з макроіонами органічних сполук, створюючи продукти взаємодії, які, м’яко кажучи, не поліпшують смакові якості й живильну цінність кінцевого кулінарного продукту. Тому знесолену воду варто сприймати як особливо коштовну кулінарну воду, не забуваючи про незамінну чисту природну питну воду.

Наш народ, не вірячи в реальність власного добробуту й справді щасливого життя, легко вірить казкам. І найбільше про можливість чудового і безплатного зцілення. Майже чверть століття тому на країну накотилося чергове цілюще цунамі в образі живої й мертвої води. Мільйони ентузіастів складали примітивні електролізери для того, щоб одержувати на кухнях живу воду — запоруку здоров’я і довголіття. У результаті невідомо, скільки людей вважають себе зціленими, але згодом практично всі кустарні електролізери закінчили свій шлях на горищах і в коморах. Однак, слава Богу, не всі серйозні й проникливі вчені, подібно масам ентузіастів, закинули цю інтригуючи тему. А тому зовсім недавно стало зрозумілим, чому активована вода з відновлювальними якостями може справляти справді оздоровлюючий вплив на організм людини. У спеціальному проточному електролізері, де катодна й анодна камери розділені селективно проникаючою для іонів мембраною і тиск води по обидва боки мембрани можна регулювати, учені навчилися одержувати воду з такими фізико-хімічними показниками (значеннями окислювально-відновного потенціалу й водневого показника), які недосяжні як у природних умовах, так і в результаті хімічного реагентного впливу на воду. У процесі проходження електричного струму через електролізер ці параметри значно відхиляються від своїх рівноважних значень (вода активується), а після припинення струму параметри мимовільно прагнуть повернутися до рівноважних значень (релаксують). Але релаксація триває понад добу, й за цей час активовану воду можна вживати за її життєдайним призначенням. Найпереконливішою гіпотезою про механізм цілющої дії живої (катодно активованої) води вбачається припущення про те, що відновні властивості спеціально отриманої живої води (негативні значення окислювально-відновного потенціалу ОВП за нейтрального значення водневого показника) збігаються з тими ж характеристиками внутрішньоклітинного й міжклітинного середовища. Але ж у більшості випадків природна питна вода має позитивний ОВП і має властивості окисного середовища. Тому організм перед тим, як засвоїти таку воду для поповнення відпрацьованої організмом води внутрішньо- і міжклітинного середовища змінює характеристики питної води до рівня їхнього значення внутрішньоклітинного середовища. І при цьому витрачається енергія вищого порядку, того ж джерела енергії, який живить і імунну систему організму. У результаті, споживаючи живу воду, ми вивільняємо внутрішню енергію для її використання на благо нашому здоров’ю. Важливо також, що надлишок вільних електронів у відновному середовищі забезпечує антиоксидантний захист організму. Тепер зрозуміло, чому лікувальні властивості мінеральних вод набагато ліпші, коли їх п’ють безпосередньо із джерел: ці води активовані за рахунок специфічного впливу на воду мінералів у надрах. На сьогодні відомо, що електрохімічні активатори води виготовляють, принаймні, у Росії («Алмаз», «Смарагд»), в Японії та на Тайвані.

На знімку: день відкритих дверей з нагоди відзначення Дня водних ресурсів на базі КП «Водно-інформаційний центр», провідний екскурсовод музею Галина Кочубей.