Народився я в 1934 році, в родині побожних колгоспників. Мої батьки працювали від зорі до зорі і все життя їхнє було пов’язане з колективізацією, голодомором, репресією, депортацією, війною, працею в резервації (без паспортів) за неоплачуваний трудодень, непомірними податками і т. д. Мати мені постійно повторювала, що кожна влада — від Бога, тому їй треба підкорятися і шанувати. Доробилися мої батьки до «пристойної» пенсії в 12 карбованців і померли в злиднях, підкоряючись і шануючи злочинну владу.
Скажіть, а чи від Бога ті президенти, які були в нас? Перші два, придумавши казочку про ефективного власника, зруйнували і розграбували Україну, третій обіцяв на Майдані всілякі блага, але де вони?
До пари йому і наш Прем’єр-міністр. Свою діяльність почала з підвищення зарплат собі і своїм помічникам. Застрахували своє життя і здоров’я, відпочивають та оздоровлюються (зверніть увагу: не лікуються, а оздоровлюються) за народні кошти. А для звичайних людей грошей немає. Та й стан державних справ нікого зовсім не цікавить.
Всі наші керманичі, без репресій та голодоморів, а лише своїм «мудрим» керівництвом, загнали мільйони українців у могили. Решта ж вимушена тікати.
Підходять чергові вибори. Знову почуємо побрехеньки про райське життя. Знову доведеться підкорятися. Але шанувати ніхто не змусить!
