Хотіли, як ліпше, а вийшло, як завжди

Якщо в нашій країні обговорюють зміни до закону про вибори глави держави, саме народне волевиявлення не за горами. Ця аксіома підтвердилася і цього разу. Першого липня парламент ухвалив в першому читанні зміни до низки законодавчих актів, які, на думку авторів, мають удосконалити процедуру виборів.

Одразу слід зауважити, що сам документ до Верховної Ради потрапив напередодні — 30 червня. Профільний комітет зшиток із 42 сторінок і з порівняльними таблицями ще на 176 аркушів розглянув безпосередньо перед тим, як законопроект потрапив у сесійну залу під час позачергового засідання.

Над змінами працювала група законотворців — Олександр Лавринович, Андрій Портнов, Олена Лукаш та Роман Зварич. Представляючи проект колегам-депутатам, Андрій Портнов підкреслив, що він покликаний передусім «забезпечити захист кожного виборця і кожного голосу» (щоправда, не уточнив, від кого). За його словами, чи не найголовнішим нововведенням стане скорочення передвиборної кампанії зі 120 днів до 90. Іншими плюсами парламентарій назвав «зменшення впливу судових органів на виборчий процес й унеможливлення незаконного втручання правоохоронних органів у процедури, пов’язані з виборами».

Проголосувавши за цей документ, народні обранці також висловилися за спрощення процедури оскарження результатів виборів або певних виборчих процедур, а також документообігу. Окрім того, документом пропонується скасувати підписні листи та відкріпні посвідчення. Усі ці позиції пролунали з вуст Андрія Портнова і переконали 367 парламентаріїв у тому, що документ слід підтримати. Окрім БЮТ, Партії регіонів та Блоку Литвина свої голоси віддали 24 представники «НУ—НС». Народні депутати також висловилися за скорочену процедуру підготовки до другого читання, щоб уже до кінця сесії українці точно знали, за якими правилами вони обиратимуть керманича країни.

Цього ж дня, після голосування, Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив свою позицію стосовно цього законопроекту. «Прозорі вибори глави держави — це не справа декількох людей, — сказав він. — Тут повинні долучитися всі, у тому числі й Центральна виборча комісія». Він також поінформував, що документ намагалися поставити на голосування в цілому, однак позиція глави парламенту полягала в тому, що в депутатів не було часу як слід з ним ознайомитися.

Те, що зі змінами правил президентської кампанії все не так райдужно, підтвердили й виступи деяких політиків. Так, приміром, народний депутат Арсеній Яценюк звернув увагу громадськості на те, що, поміж іншого, ухваленим законопроектом пропонується запровадити норму, за якою право подання кандидатур до складу виборчих комісій отримують депутатські фракції. Зауважу, що на цій позиції детально зупинилися і фахівці головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Вони підкреслюють, що статус внутрішніх парламентських утворень, якими наділені фракції, не обумовлює можливості мати зовнішні юридичні повноваження поза межами парламенту. Також, згідно з Конституцією, суб’єктами виборчого права можуть бути політичні партії, а не фракції.

Основне завдання запропонованих змін до закону про вибори, на думку Арсенія Яценюка, — втілити ідею про обрання Президента в парламенті. У матеріалах, розданих під час його прес-конференції, значиться: особливо дивує в цьому питанні позиція Партії регіонів. Мовляв, Віктор Янукович позиціонує себе як один з основних кандидатів на посаду глави держави, і те, що його однопартійці підтримали законопроект, «свідчить або про відсутність розуміння суті змін, або про відмову від президентських амбіцій».

Думку про завуальовані фальсифікації виборів підтримує й учорашня регіоналка, один з можливих претендентів на президентський пост, Інна Богословська. За її словами, «документ розроблявся таємно, без участі народних депутатів і експертів», і вже цим було порушено демократичні процедури. Незважаючи на те, що двоє із чотирьох авторів законопроекту — представники Партії регіонів, вона назвала його вигідним передусім для БЮТ, зауваживши, що «група, яка не раз підставляла Віктора Януковича, робить це і тепер, підсовуючи цей документ».

Висновок головного експертного управління, як уже згадувалося, рясніє зауваженнями до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента. Тут розкритиковано навіть найменш загрозливу позицію, з якою начебто згодні всі, — про скорочення передвиборної кампанії до 90 днів. Мовляв, це не узгоджується з іншими позиціями документа і може призвести до того, що ЦВК не встигне сформувати територіальні виборчі дільниці в установлений законодавством час. Також розкритиковано спробу відмовитися від правила повернення партіям чи блокам, які висунули кандидатів на пост Президента, грошової застави, а натомість перераховувати її до державного бюджету. Адже тоді внесення грошових сум немає підстав називати заставою.

Експерти не стали перелічувати у своєму висновку всі недоліки законопроекту, посилаючись на стислі терміни його підготовки. Однак зауважили, що документ потребує «суттєвого доопрацювання під час підготовки до другого читання».

Чи можливо «суттєво доопрацювати» документ, та ще й такий складний і об’ємний, за тиждень — міркувати фахівцям. Принаймні в порядку денному на цей тиждень він запланований на розгляд у другому читанні на завтра. Чи розблокують на той час трибуну і чи вдасться розглянути питання — невідомо. Однак уже в понеділок лідер Партії регіонів закликав політиків «шукати точки дотику, що стосуються закону про вибори», під час «круглого столу» на тему «За прозорі і чесні президентські вибори без брудних технологій та фальсифікацій». Чи то справді захвилювався, що опонентка на виборах «кине», чи то резонанс ухвалення документа в першому читанні вимагає створити видимість бурхливої діяльності.