Кожен, хто живе в багатоповерхових будинках, які обігріваються центральним опаленням, пам’ятає незрозумілі для здорового глузду ситуації. Восени, коли несподівано похолодало, батареї залишаються холодні: не настав час запланованої подачі тепла. А весною, коли вже пригріває сонечко, а батареї ще гарячі, — у квартирах задуха. Через відкриті двері, вікна, дорого вироблене тепло, гріє атмосферу. І в багатьох із нас виникає слушно-обурливе запитання: навіщо ж вони, марнотрати, даремно спалюють газ чи інші паливні ресурси?
Тепловиробники і його постачальники пояснюють: з різних технічних причин оперативно регулювати температуру обігрівальної води за нинішніх централізованих систем неможливо.
Інша річ сучасні індивідуальні системи опалення. Їх дедалі більше почали встановлювати чи то в підвальних приміщення, чи на горищах. І в житлових будинках, і в службових приміщеннях. Автоматика без втручання людини сама регулює температуру обігріву будівель. Навіть у зимові дні, коли за вікнами плюсова температура, і весною, коли нараз похолодало.
І в бізнес-центрі, і в клініці задоволені
Автор цієї кореспонденції на власні очі бачив працюючі системи індивідуального опалення (на знімку) в Києві. Зокрема, в бізнес-центрі «Подол-Плаза» по вулиці Спаській, у клініці «Оберіг» по вулиці Зоологічній і в 24-поверховому житловому будинку по вулиці Предславинській та в інших будівлях.
Скрізь господарі розповідають про очевидні переваги. Температура води для обігріву регулюється автоматикою, залежно від погодних умов. У приміщеннях, де встановлено опалювальні установки, чисто, ледь чути шум газових горілок кондиційних котлів різної потужності німецького виробництва. Запустити в дію таку установку можна швидко, як пізньої весни, так і ранньої осені, навіть улітку, коли раптово дуже похолодає.
Мінімальні витрати на підведення нагрітої води до батарей, бо відстань вимірюється не кілометрами, а метрами. Теплоізольовані труби розташовані тут, у приміщеннях, а не під землею. А звідси — велика економія газу.
Таке лише в Києві?
— Ні, — каже Олександр Мурзін, директор з маркетингу компанії, яка представляє в нашій країні німецького виробника, — торік ми встановили 5 котлів по 100 кВт кожний на горищі Львівської філармонії. Коефіцієнт використання енергії тих котлів становить 109 відсотків. Унаслідок споживання газу зменшилося в 4 рази. Ми вважаємо, що модернізація системи опалення цієї установи окупиться через 3 роки. Схожі ефективні опалювальні системи встановили в різних приміщеннях в Одесі, Узині, Чернігові.
Вітати й радіти б...
Здавалося б, й інші наведені факти аргументовано переконують: такі системи опалення мають бути схвалені й підтримані всіма органами влади з низу до верху. Та ось в інтерв’ю журналістам перед відкриттям міжнародної науково-практичної конференції «Ресурс», на якій ішла мова про енерго- та ресурсозбереження в житлово-комунальному господарстві (відбулася у травні цього року в Києві), міністр з питань ЖКГ України Олексій Кучеренко не висловив особливого захоплення ними. Навпаки, він зауважив, що це треба ще ретельно дослідити.
Вимре, як динозаври
Справді, тут є підстави для роздумів, глибокого аналізу. Бо ж якщо на одній із вулиць, скажімо, зі 100 будинків буде запроваджено індивідуальне опалення в більшості з них, то чи доцільно тоді зберігати й утримувати центральну теплотрасу і, зрештою, всю стару систему?
Проте, на думку голови асоціації теплотехнічних компаній України Віталія Яковенка, нинішня система опалення вимре, як вимерли динозаври. Бо вона не прилаштована до наявних ринкових умов і жорсткої економії енергії. І хоч би як держава прагнула обновити парк котлів, замінити на нові сотні кілометрів теплотрас, підтримка її життєздатності все одно коштуватиме державному бюджету мільярди гривень.
Голова асоціації вважає, що докорінно поліпшити систему опалення в країні можна лише шляхом упровадження індивідуального автономного опалення як головного конкурента підприємствам теплокомуненерго.
А що передбачено в новій програмі?
Днями прес-служба Міністерства з питань житлово-комунального господарства розповсюдила пост-реліз про брифінг, який провів Олексій Кучеренко на тему: «Загальнодержавна програма реформування житлово-комунального господарства України: нова стратегія та тактика». На ньому міністр зазначав, що це питання «є одним із першочергових завдань у нашій державі, адже від стану та якості роботи галузі залежить рівень життєзабезпечення громадян». Далі називаються стратегічні напрями такого реформування, а це різні форми фінансування програми. І навіть згадки немає про запровадження нових систем опалення. Уточнюю: у прес-релізі прес-служби Мінжитлокомунгоспу, який назвали пост-релізом.
 
Фото з архіву «Голосу України».