Минуло три місяці після виборів до Тернопільської обласної ради, які наробили стільки галасу не лише в Україні, а й за її межами. Протистояння між основними політичними гравцями — «Нашою Україною» і БЮТ — з місцевого рівня перекинулося на найвищий державний. Постанови, суди, інформаційна війна, сутички під стінами видавничого комбінату, де друкувалися бюлетені, непевність майже до останнього дня, відбудуться вибори чи ні... Вони все-таки відбулися. Навіть не так важливо, з яким результатом, як те, що народ довів: із ним не можна поводитися, як із бидлом. Щоправда, й до сьогодні окремі політичні сили не можуть змиритися з поразкою, про що свідчить створення у парламенті чергової тимчасової слідчої комісії. Але потяг рушив...

 

Дитячі ігри у пісочниці

Та й Конституційний Суд розставив усі крапки над «і». Повноваження депутатів новообраної ради триватимуть повноцінні п’ять років, а не рік, як очікувалося. Тож мешканці області зможуть сповна насолодитися своїм вибором. Як і відповідальністю за нього.

Тернопільські вибори — яскравий доказ того, як легко можна розтринькати політичний капітал. Ще зовсім недавно у бютівців, точніше у їхнього лідера, був найвищий рейтинг в області, але, м’яко кажучи, негідні дії представників цієї політичної сили на місцях звели його нанівець. В обласній раді — вперте ігнорування рішень судів, у Тернопільській міській — махінації із землею та комунальним майном, у районних — хабарництво... Що цікаво, як тільки рейтинг БЮТу почав котитися донизу, чимало колишніх його активістів опинилися у перших рядах новостворених політичних сил. Зрештою, змінювати партійні уподобання частіше, ніж рукавички, у наших традиціях.

Звичайно, списувати з політичного рахунку біло-сердечну силу зарано, але тернопільські вибори стали для неї лакмусовим папірцем. Навряд чи можна назвати далекоглядним рішення партійного керівництва не брати участі у роботі обласної ради. Хоч би там як було, але вісім відсотків голосів виборців — це також результат. Електорат хоч і звузився разів у п’ять, однак він є, то чи слід було ігнорувати вибір людей? Це щось схоже на дитячі ігри у пісочниці: не даси мені ту машинку, що сподобалася, ображуся і піду. Але політика — це постійна боротьба з перемінним успіхом. Програвати також треба вміти.

Упав рейтинг «Нашої України», УНП. Частково його, особливо УНП, яка грає на правому електоральному полі, підібрало Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Воно лідирувало на позачергових виборах (понад 30 відсотків голосів). Перемога «свободівців» свідчить про радикалізацію поглядів виборців. Це своєрідний протест проти того, що діється нині в Україні. Зрештою, ми не єдині у цьому. Як показали останні вибори до Європарламенту, погляди європейців також поправішали. Однак, заради справедливості слід сказати, що складові перемоги «Свободи» на Тернопільщині не лише у протестних настроях виборців. Представники цієї праворадикальної сили багато й наполегливо працювали: віча, мітинги, виступи у ЗМІ, наочна агітація... На відміну від партій, які вважали себе політичними «китами» і думали, що голоси виборців самі припливуть.

Декому досі важко повірити у перемогу «Єдиного центру» — 14 відсотків голосів. Справді, соціологічні дослідження напередодні показували низький рейтинг цієї політичної сили. Але тут відбувся зворотний, порівняно з БЮТ, ефект. Якщо авторитет БЮТ головним чином тримається на його лідерці, то негатив Віктора Балоги (кажуть, багато в чому приписаний йому), під орудою якого створювався «Єдиний центр», міг швидше відштовхнути виборця, ніж притягнути його. Але команда нової політичної сили на рівні області була сформована грамотно. Очолив її голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь. Один з наймолодших в Україні керівників регіонів за два неповні роки зумів здобути значний авторитет. Якщо зважати, як нині народ ставиться до влади, то Юрій Чижмарь швидше приємний виняток, ніж закономірність. Йому вірять — повірили і його команді. Тим більше, що у ній такі відомі в області аграрії, як Герой України Олег Крижовачук, Антон Білик, Йосип Гасюк. Їхній електорат — люди, які працюють в очолюваних ними господарствах і отримують гідну зарплату, селяни, котрі довірили їм свої паї, їхні родичі та знайомі. Феномен «Єдиного центру» підтверджує: на місцевих виборах все-таки важливіший авторитет людей, що входять до партійних списків, ніж ім’я лідера політичної сили.

Закріпилися цього разу в обласній раді і представники Блоку Володимира Литвина. Їх хоч і найменше, але вони також представлені авторитетними в області людьми. Поміркованість цієї політичної сили відіграє роль миротворця у новому протистоянні в обласній раді.

Нині на Тернопільщині зареєстровано 117 політичних партій і понад 300 — громадських організацій. Якби реалізувати лише частину тих намірів, які вони декларують, ми жили б не так безнадійно. Натомість маємо те, що маємо. Як свідчить аналіз передвиборних програм політичних сил, що увійшли до облради попереднього скликання, вони виконані аж на ... відсоток.

Жодної сесії — без стусанів

А протистояння проходить по осі «Свобода» — Партія регіонів. Дехто досі не може змиритися з тим, що прихильники Віктора Януковича здобули значний, як на західний регіон, відсоток голосів — 10. Але такий результат — також своєрідний протест проти дій нинішньої влади. Регіонали одразу заявили про свою опозиційність до більшості в обласній раді, хоч офіційно вона не оформлена. Жодна сесія не обходиться без сутичок між депутатами, які представляють «Свободу» і Партію регіонів. Причому від засідання до засідання вони стають жорстокішими: супротивники дають волю не лише рукам, а й ногам. Виборці мають змогу все це спостерігати на телеекрані: сесії транслюються у прямому ефірі на місцевому телебаченні. А ще телеекран — нагода попіаритися, якої не пропускають депутати. Це забирає продуктивний час і затягує пленарні засідання мало не за північ, тривають вони впродовж двох і навіть трьох днів. Щоправда, й питань виноситься більше сотні. Обласна рада нагадує віз, який хоч і рипить, але просувається вперед.

Як і в раді попереднього скликання, протистояння між депутатами не має ідеологічного спрямування. Якщо раніше ліві сили були представлені кількома соціалістами, то тепер на лівому фланзі взагалі порожньо. На думку заступника голови обласного осередку Партії регіонів, депутата обласної ради Петра Гоча, ситуація в плані розкладу сил практично не змінилася: «Є одна сила, що має блокуючий пакет. Їй не вистачає голосів для самостійного прийняття рішень, проте вона може заблокувати будь-який проект. Помінялася лише назва цієї політичної сили. Тепер це не БЮТ, а «Свобода». Невдоволення регіоналів викликає передусім кадрова політика нового керівництва облради, яке намагається працевлаштувати в апараті представників своєї політичної сили. Водночас голова фракції ВО «Свобода» Олег Сиротюк, оцінюючи роботу обласної ради за сто днів, вважає її дуже плідною. Незважаючи на деструктивізм, який, на його думку, вносить фракція Партії регіонів. Депутатська фракція «Єдиний центр», у свою чергу, виступила із заявою у ЗМІ, в якій засуджує розв’язання питань силовими методами. Якщо депутати минулого скликання обмінювалися словесними звинуваченнями і судовими позовами, то нинішні — духопеликами. Піде так далі, годі чекати конструктивної роботи.

Чи зможуть депутати «перезавантажитися»?

— Людям були до вподоби гасла, з якими йшли на вибори нові політичні сили, зокрема, представники ВО «Свобода», — каже виконувач обов’язків голови обласного осередку Комітету виборців України Павло ЛЕВКІВ. — Але довіра може впасти, якщо вони обмежуватимуться лише вшануванням воїнів УПА та дивізії «Галичина».

До слова, на останній сесії депутати ухвалили рішення про вшанування та соціальний захист воїнів ОУН—УПА на території Тернопільської області, яким за рахунок обласного бюджету встановлюються надбавки до пенсій у розмірі 100 відсотків та 50-ти відсоткова пільга для сплати житлово-комунальних послуг. Водночас голова облради Олексій Кайда ініціює відновлення роботи Тернопільського аеропорту. Якщо він запрацює, то це буде один з реальних кроків, яких чекають від своїх обранців мешканці області. Зуміють депутати «перезавантажитись» на економіку і соціальні питання, а голова облради — дистанціюватися від політичної сили, яка привела його до влади, і усвідомити, що він представляє усю область, а не лише симпатиків «Свободи», — то матимуть підтримку. Зацикляться на політиці — буде те, що з попередниками.

Хоч Тернопільщина завжди була політично активною, але втома від політики відчувається і тут. За даними соціологів, катастрофічно падають рейтинги провідних у краї політичних сил і їхніх лідерів: БЮТу, «Нашої України», УНП... Люди розчаровуються у вчорашніх кумирах і шукають... нових. Принаймні, судячи з тих же опитувань, нині у фаворі — Арсеній Яценюк. Якби вибори відбулися сьогодні, він набрав би 70 відсотків голосів. Головний аргумент: «Яценюк молодий». Глибшим аналізом ніхто не переймається. Та й інформації для того, щоб аналізувати, обмаль. У місцевих ЗМІ — оплачені політиками матеріали, з яких важко зрозуміти, хто є хто. А якщо врахувати, які потужні політтехнологи працюють на нових «месій», то електорату не позаздриш. Та й піти йому на «канікули» цього літа, схоже, не дадуть. Лише протягом одного тижня в області побували Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Валентина Семенюк-Самсоненко, В’ячеслав Кириленко... Окрім останнього, усі заявили про свої амбітні плани брати участь у президентських перегонах. Між тим, аудиторії, які вони збирають, доволі скромні. Не зрівняти з велелюддям, яке вітало їхніх попередників. Можливо, все ще попереду?

Дещо сколихнули поствиборне електоральне затишшя наміри парламентських фракцій БЮТ і Партії регіонів об’єднатися і внести кардинальні зміни до Конституції. Різко засудили їх на спеціально зібраному засіданні сесії депутати обласної ради, у пресі з’явилися заяви різних політичних сил. Депутат Тернопільської міської ради Іван Білик, поет-пісняр Олександр Смик і політичний експерт Ярослав Чорнозуб започаткували громадянський почин, спрямований на створення, як вони кажуть, «дійсно народної Конституції». Ініціатори сподіваються, що їхнє починання може перерости у Всеукраїнське. Щоправда, на запитання про механізм, автори відбуваються загальними фразами.

 

Тернопільська область.