Схрестити помідор з рибою

У редакцію «Голосу України» надходить безліч листів і дзвінків від читачів із проханням розповісти їм більше про генетично модифіковані організми (ГМО). Тому протягом декількох випусків рубрики «Діалог» ми знайомитимемо вас із тим, що таке ГМО, навіщо знадобилися трансгени, хто створює ГМО. Ви довідаєтеся також про харчові продукти, що зазнавали генної інженерії або які можуть містити генетично створені інгредієнти, що таке ГМ рослини і як їх одержують і ще багато про що інше... Тож стежте за  «Діалогом»!

ГМО (генетично модифікований організм) — це результат застосування технологій генної інженерії, що дозволяють вбудовувати гени й сегменти ДНК одного організму в другий. Генна інженерія вперше дала можливість долати бар’єри між різними видами. Приміром, помідор можна схрестити з рибою, бактерію з картоплею, свиню — з медузою й так далі.

Завдяки привнесенню нових генів організм (рослина, мікроорганізм, тварина або навіть людина) наділяється новою бажаною характеристикою, якої до цього він ніколи не мав. Цікаво, що, наприклад, генетично модифікована соя від звичайної ні зовні, ні за смаком не відрізняється. Якщо у вас немає спеціального обладнання для перевірки ДНК, то про наявність зміненої генетичної інформації в сировинному матеріалі можна тільки здогадуватися. Ще складніше визначити наявність ГМ інгредієнта в продукті з декількох складових, наприклад, у суміші дитячого харчування, ковбасі з додаванням соєвого фаршу, кукурудзяних чіпсах тощо. Відповідне маркування передбачене тільки в декількох країнах світу, серед яких члени Євросоюзу, Росія, Японія. Більшість же країн СНД тільки починають упроваджувати законодавство з регулювання (частіше, з біобезпеки) ГМО. Застосування поняття «біобезпека» щодо ГМО зовсім не випадкове: ці організми живі, отже здатні до розмноження, передачі «придбаного» зміненого матеріалу нащадкам і близьким родичам. З самого початку комерційного використання ГМ рослин у сільському господарстві не вщухають дискусії між ученими всього світу про те, чи достатньою мірою вони розуміють закладені еволюцією основи життя для того, щоб маніпулювати генами й починати масове використання ГМО в сільському господарстві й виробництві харчових продуктів. За даними на 2002 рік, генетично модифіковані рослини вирощуються для комерційного використання в 16 країнах світу, в основному США, Канаді, Аргентині й Китаї. Одночасно з академічними баталіями стурбованість почали виявляти люди найрізноманітніших професій, що тепер вилилося в глобальний суспільний рух різних організацій, які вимагають обмеження тією чи іншою мірою поширення ГМО.