На півострові різко зросли ціни на всю городину й дари садів. Не лише через весняні морози й посухи, які завдали непоправних збитків сільським господарствам півострова, оціненим Мінагрополітики автономії у 170 млн. грн. Першими, справді серйозними проблемами стало вже весняне понад 50-денне бездощів’я, після якого рослини почали стрімко всихати.

Зливи в кінці травня дещо призупинили цей процес, але на формування врожаю вони вже не вплинули, відзначають спеціалісти. А тут ще й традиційна кримська літня спека накотилася. Найбільше порожніх площ залишилося на овочевих плантаціях Первомайського, Красногвардійського, Совєтського і Роздольненського районів. А планували цього року виростити 220 тисяч тонн овочів і 200 тисяч тонн картоплі, повідомив гендиректор Асоціації овочівників Криму Григорій Ципляк. Але хороший врожай овочів можливий тільки за умови їхнього достатнього зрошення. А це давня проблема кримчан.

Спеціалісти звертають увагу й на різке та масштабне скорочення площ кормових культур у всіх регіонах півострова, які вже з весни відчувають гострий дефіцит кормів. Уже зараз селянам, які свої земельні наділи здали в оренду й мають домашню живність, годувати її нічим. Через відсутність травостою селяни позбавлені можливості запастися сіном для особистих обійсть. Така ситуація загрожує черговим значним скороченням поголів’я худоби в сільгосппідприємствах, а особливо в приватному секторі.

Ціна поливного гектара

У господарствах півострова використовують здебільшого давно застарілі й зношені дощувальні установки, відомі підвищеним «апетитом» до споживання енергії та палива, що в нинішніх умовах робить їх використання дуже витратним для аграріїв.

У цій ситуації кримські спеціалісти радять аграріям шукати альтернативні джерела поливу й передусім використовувати меліоративний потенціал найближчих водойм, вишукувати гроші на краплинне зрошення. Так де ж їх тепер візьмеш?

Про загрозу посухи аграріїв завчасно попереджали спеціалісти, як і про те, що відсутність коштів на полив може призвести до загибелі врожаю і чергового стрибка цін. Та нинішнього року витрати сільських товаровиробників на придбання електроенергії для поливу сільгоспкультур будуть компенсовані з держбюджету України лише на 50 відсотків. Це призводить до стрімкого скорочення площ і, як наслідок, подальшого здорожчання продукції.

До того ж, за прогнозами синоптиків, і друга половина літа в Криму очікується спекотною та сухою, що ускладнить і підготовку грунту до нового врожаю. Тому сьогодні селяни стурбовані забезпеченням поливу як ніколи, але кошти на це мають далеко не всі. Та навіть ті сільгоспвиробники, які в змозі оплатити свої витрати на полив, можуть цього року залишитися без води зовсім. Як і в переддень літа, коли чимало районів не отримали доступу до життєдайної вологи, бо через величезні борги за електроенергію енергетики відключили насосні станції. Коштів на погашення мільйонних боргів немає ні в республіканському, ні в держбюджеті. Для Криму це може обернутися масштабною втратою врожаю, на виторг з якого так сподівається в нинішній складній ситуації кожен аграрій.

Пряма мова

— Ми зарили в землю три мільярди, це осінній і весняний засів, і що ж ми отримаємо врешті? Люди вклали в це свої власні гроші, вони не отримали ні кредитів, нічого, — заявив міністр агрополітики автономії Павло Акімов.

Зважте й на те, що полив кримчанам обходиться значно дорожче ніж, приміром, степовикам — херсонцям з їх загалом рівнинними землями: вода на їх поля надходить самопливом, тобто витрати на електроенергію для насосних станцій зведені до мінімуму. А кримським землеробам кубометр води обходиться вдесятеро(!) дорожче. Бо багатьом доводиться платити й за енерговитрати п’яти насосних станцій системи «Каскад», які почергово піднімають воду із степових, низинних районів Криму в передгірні більш як на 100 метрів. А це недешева послуга, бо в аграріїв полив зрошуваних площ суто комерційний. Господарство, залежно від свого місця розташування, платить від 300 до півтори тисячі гривень. До того ж, якщо на зрошення, точніше — на оплату електроенергії, спожитої насосними станціями, торік надійшло із держказни 10 млн. грн., то нині — п’ять мільйонів, і то поки що лише на папері. А «Крименерго» вимагає передоплату. Вода ж аграріям півострова потрібна в нинішню спеку як повітря.

...А тут, як на те, ще й розгорівся скандал, пов’язаний із квітневим рішенням Ради міністрів автономії про ліквідацію виробничого об’єднання «Кримводоканал». Його керівництво вбачає у цьому політичні причини й заявляє про підготовку до спроби силового захвату підприємства, створеного за рішенням тринадцяти підприємств водоканалу, а не кримського уряду, який, поставивши питання про ліквідацію, вийшов за межі своєї компетенції. 12 народних депутатів на чолі з Василем Кісєльовим підписали спільне звернення в Генпрокуратуру з проханням перевірити легітимність постанови Ради міністрів автономії.

А кримські урядовці пояснюють цей захід суто економічною доцільністю. Мовляв, підрозділи «Кримводоканалу» не мають чистого прибутку, відрахування з якого необхідні для утримання цієї структури, яка є пережитком радянської адміністративної системи. Його існування в нинішніх економічних умовах важко виправдати, особливо з врахуванням того, що підприємства вимушені перераховувати на утримання свого неефективного керівництва щороку більше мільйона гривень. Тож ініціюють створення замість об’єднання іншої організації з ширшими повноваженнями, щоб вона займалася розвитком водогінно-каналізаційного господарства не лише в містах, а й у селах, де ця робота вкрай занедбана. Тобто йдеться про створення єдиної компанії для відновлення водопостачання в сільській місцевості. Та в ситуації такого затятого протистояння зацікавлених сторін коли це ще буде? Тим часом кримське сонце вже з весни палить лани й плантації дедалі немилосердніше.

Віктор ХОМЕНКО.

Крим.