Чому не припиняються спроби наживи на солдатській кухні?
Замість удосконалення системи аутсорсингу в армії, замість підготовки її до можливих дій в умовах воєнної агресії, керівники Міністерства оборони більше переймалися «потоками», заявив нещодавно голова підкомітету з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Анатолій Гриценко. «Усе це продовжується дотепер», — підкреслив він, порушуючи тему чиновницької наживи в царині харчування особового складу української армії.
Нагадаємо, з 2007 року Міноборони перейшло на систему аутсорсингу, коли військовим надають послуги з харчування та забезпечення продуктами визначені у відкритих тендерах приватні компанії — задля звільнення вояків від нарядів на кухню на користь бойової підготовки. Вони мають власний кухарський та обслуговуючий персонал на всіх військових пунктах приготування та приймання їжі, забезпечених (ними ж) усім необхідним (посуд, столи, холодильники, морозильні камери, бойлери тощо), спеціалізований транспорт для підвезення продуктів та готових страв.
Як свідчить статистика, після введення цієї системи кількість харчових отруєнь особового складу у війську одразу зменшилась, покращилась якість харчування, норма якого стала нарешті повноцінною у кожного солдата, оскільки в усіх компаніях діють системи управління якістю за ІSO 9001 та системи безпеки харчових продуктів за ІSO22000 (міжнародні вимоги якості). Також проводяться постійні перевірки з боку контролюючих організацій та замовника.
Підприємства-підрядники мають підготовлений штат високопрофесійних технологів та кухарів громадського харчування, загальна чисельність якого налічує понад 10 тисяч осіб.
Здавалося б, у чому проблема? Вона стає зрозумілою після ознайомлення з відкритим листом до Верховного головнокомандувача Збройних Сил, Президента України Петра Порошенка трьох спеціалізованих підприємств, що здійснюють харчування військовослужбовців ЗСУ, — ТОВ «Адмет-Груп», ПП «Артек-Союз» та ТОВ «Укрпродакорд ОР». Цей лист розміщено на сайті «Інтерфакс-України» 11 липня цього року.
«Обурюють спроби окремих посадовців профільних структурних підрозділів Кабінету Міністрів України сьогодні зламати роками збудовану і надійно зарекомендовану систему аутсорсингу в наданні послуг із харчування військовослужбовців ЗСУ», — йдеться в листі компаній, які вже багато років співпрацюють з Міноборони, за офіційними угодами з військовим відомством на поточний рік харчують та забезпечують продуктами особовий склад військових частин та військових навчальних закладів по всій Україні та — що особливо важливо — в зоні проведення АТО, де харчування наших вояків здійснюється вчасно та в повному обсязі, незважаючи на бойові дії.
«Нам стало відомо, що Міноборони, посилаючись на вказівку Кабміну, планує безпідставно або з видуманих причин розірвати в односторонньому порядку угоди з підприємствами, що надають послуги з харчування. Хоча існує роз’яснення Міністерства юстиції України про дотримання укладених договорів до кінця 2014 року, згідно з якими їх розірвання можливе лише в разі грубого порушення умов договорів», — кажуть підприємці, підкреслюючи, що згідно з актами виконаних робіт у замовника послуг (МО) не було до них суттєвих претензій.
На думку підприємців, підрядника змушують «завести нові так звані «компанії-прокладки» і в такий спосіб фактично зробити підконтрольним бізнес одного чиновника, коли право на послуги із харчування армії мали не кращі, а ті, хто «ділиться». Називаються й нові «щасливчики»: «Такі державні підприємства, як «Укрспецторг», «Військторг», які не мають власного виробництва, кваліфікованих виробників та виробничої бази, будуть змушені укладати договори з субпідрядником — однією із приватних компаній, яка сьогодні також надає послуги з харчування військових, але вже планує захопити та монополізувати весь цей ринок».
Підприємці нагадують про старий винахід колишньої влади, коли до бюджетного пирога заводиться наближена компанія-«прокладка», яка не обов’язково за профілем діяльності має відповідати вимогам замовника. Головна умова — правильно ділитися. А на рештки бюджету зазвичай наймається субпідрядник, який, звісно, також хоче отримати прибуток, тому економить на всьому. У нашому разі — на якості продуктів харчування, на повноті доведення його норм до особового складу, а також на кваліфікованому персоналі, обладнанні, санітарних умовах.
Якщо завітати на офіційний сайт Державного спеціалізованого підприємства «Укрспецторг», то видно: воно орієнтовано лише на реалізацію надлишкового військового майна. Про харчування взагалі і надання таких послуг військовим зокрема і гадки не має. Себто в підприємства немає ні досвіду, ні персоналу, ні організаційної структури, ні обладнання.
Але оскільки засновником ДСП «Укрспецторг» є Кабінет Міністрів, можна очікувати, що в разі надання цьому державному підприємству функцій забезпечення української армії харчуванням, ця діяльність координуватиметься секретаріатом Кабінету Міністрів. Оскільки пунктом №12 Протоколу наради під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка від 12.06.2014 р. директорові ДСП «Укрспецторг» надано доручення — на засіданні урядового комітету соціально-економічного розвитку та з питань міжнародного співробітництва доповісти про можливості та перспективи використання потужностей підприємства для забезпечення Збройних Сил продовольством, медичним обладнанням, пально-мастильними матеріалами. У тому числі — організації харчування військовослужбовців
за системою COOK-CHІLL (швидке охолодження) за кейтеринговим принципом.
Міністерство оборони вже мало гіркий досвід співпраці з державними підприємствами, котрі займалися саме відмиванням коштів, а не турботою про військових.
Наприклад, у 2011-му військова прокуратура Білоцерківського гарнізону порушила кримінальну справу стосовно керівника держпідприємства «Білоцерківський військовий торг» за умисну невиплату зарплати працівникам у сумі понад 5,5 мільйона гривень.
Тоді ж Міноборони позивалося до суду з вимогою стягнути з «Білоцерківського військторгу» понад 35 мільйонів гривень за підсумками 2009—2010 років, але, наскільки відомо, «віз і нині там».
Або: 29 квітня 2013 року прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до суду подано 13 (!) позовних заяв про повернення від концерну «Військторгсервіс» МО з незаконного володіння нерухомого майна площею понад 5,7 тисяч кв. м і вартістю понад 3,6 мільйона гривень (котре в період 2007—2011 років протиправно, без дозволу МО та Фонду держмайна, реалізовано комерційним структурам керівництвом «Військторгу»).
Зрозуміло, нині Міноборони не в захваті від урядової ініціативи, і його можна зрозуміти: хто під час війни хоче міняти надійних, перевірених виконавців, а із силоміць нав’язуваними «постачальниками» доводилося «працювати» через суд та прокуратуру навіть у мирний час. Війна «все спише»? Крім того, загальновідомо, що бажаючих ламати напрацьоване роками і перевірене практикою в нас завжди вистачало, а надолужувати потім потрібно не рік-два... Тому й звучить застереження стосовно потенційної корупційності пропонованої схеми, за яку доведеться відповідати людям, які доклали до неї руку. Не кажучи вже про спробу монополізації ринку, оскільки, як стало відомо, лише одна компанія вже очікує за попередньою домовленістю пропозицію державної «прокладки» щодо субпідряду.
Тому й волають небайдужі до Президента про підтримку підприємців — вітчизняних виробників: «Просимо звернути увагу на цю «ініціативу», вже перші кроки якої, на нашу думку, свідчать про наявність корупційних ознак. Щиро сподіваємося на ваше втручання в ситуацію. Адже лише за цієї умови з часом наше суспільство зможе за допомогою органів влади досягти головної мети, заради якої наші співвітчизники виходили на Майдан Гідності, — подолати ганебне явище корупції».
Фото Вадима КОВАЛЬОВА.
