Рівно 30 років тому — в 1979 році — на узбережжі Арабатської затоки з'явилися перші намети будівельників Кримської АЕC
Ця унікальної драматичної долі нездійснена «будова віку» нарешті остаточно зникне з лиця півострова протягом наступних п'яти років. Крім мисливців за металобрухтом тепер на цю територію має свої плани й Кабмін України. Тільки мета благородніша — врятувати депресивний регіон, виділивши частину території АЕC і прилеглих земель під найбільший на півострові індустріальний парк з потужними геліо- і вітроелектростанціями.
... Її так і не добудували, але надпотужне «атомне серце» потрапило в Книгу рекордів Гіннеса, як і найдорожчий атомний реактор у світі. Його вже збудували більш ніж на 80%, коли протести екологів змусили уряд зупинити роботи. Станцію планували запустити вже через два роки після Чорнобильської катастрофи. До того ж, нагадали екологи: в Криму є небезпека землетрусів. У 2005 році реакторне відділення було приватизовано, сам реактор ділки розрізали на шматки й продали... як металобрухт. Така само доля спіткала й усі інші об'єкти.
Тільки кольорового металу з територій майже готових до експлуатації енергооб'єктів тоді вивезли десятки тисяч тонн. Не пожаліли навіть готову до підключення аварійну дизельну станцію потужністю в 5 мегават. Вона б могла виручити у складні часи місто, яке нині споживає менше чотирьох мегават. Досі невідомо, куди подівся й 100-метровий баштовий кран вартістю 100 тисяч доларів, у механізм якого входила сучасна комп'ютерна система. Розграбували також насосну станцію, реактор з циліндром, виготовленим із рідкісного й дуже дорогого сталевого сплаву, реакторний цех, ще чимало цінного вже готового до експлуатації унікального добра.
...Тим часом місто Щолкіне залишилося зі своїми проблемами наодинці. За одну мить втративши фінансування, життєву перспективу й привабливість, тут розладналася система життєзабезпечення. Живучи чверть віку над прірвою повної загибелі, попри всі біди, щолкінці вижили, сподіваються на кращі часи й розробляють плани на перспективу.
Місцеві жителі разом з фахівцями розглядають сьогодні концепцію будівництва індустріального парку на базі недобудованої атомної станції, розташованої за десять кілометрів від міста. 580 гектарів землі на березі моря й навколо озера Акташ планує повністю віддати інвесторам ініціатор проекту — міська адміністрація. Вважає, що тільки в такий спосіб організує тут ефективне виробництво й Кабмін України, який планує створити на цьому занехаяному узбережжі майданчик з готовою інфраструктурою і комунікаціями, щоб залучити у занепалий регіон інвесторів. Адже робота є й сьогодні ледь у третини щолкінців. Директор індустріального парку Сергій Варавін вважає найактуальнішим облаштувати майданчик, підготувати його для приходу інвестора.
Щолкіне не втратить і слави міста енергетиків. У новому промпарку передбачені майданчики для електростанцій, що використовують енергію вітру і сонця. Частиною індустріального парку стане вже збудована вітрова електростанція. Оскільки невгіддя ці промислові, то не доведеться міняти їх статус. Розмістити ж планують найрізноманітніші сучасні виробництва: від потужних електростанцій до підприємств із виготовлення біопалива. Зареєстроване комунальне підприємство «Щолкінський індустріальний парк» довело, що реалізація проекту здатна швидко вивести регіон з депресивного стану, забезпечити швидке зростання надходжень у бюджет і гідну зарплату місцевим жителям, чимало з яких мають інженерно-технічні спеціальності. Але для того, щоб промпарк відбувся, потрібно вкласти ще чимало сил і коштів, починаючи з будівництва доріг і залізниці, комунікацій, споруд для вироблення електроенергії, підведення природного газу, який видобувають поруч на шельфі.
Серед тих, хто підтвердив серйозну зацікавленість програмою відродження, й кілька найбільших азіатських енергогенерувальних компаній, які підтверджують бажання спорудити на місці недобудованої Кримської АЕC надпотужну комбіновану газопарову електростанцію. Тут вигідне географічне положення, наявність охолоджувального штучного водоймища й попередня інженерна підготовка будмайданчика. Інвестори запевнили, що врахували й сейсмічну небезпечність цієї території, й потужні глибинні еманації, й грязевий вулканізм та магматизм. Місто приваблює інвесторів насамперед гектарами вільної землі, адже кримські ділянки нині неабияка цінність, особливо приморські. Запевняють, що вже невдовзі тут буде екологічно безпечне сучасне виробництво потужної енергодайності.
 
Фото автора.