Сучасне українське суспільство і політичний процес в Україні об’єктивно потребують вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин.
Ці зміни мають сприяти досягненню визначеної у чинній Конституції України мети, пов’язаної, зокрема, з прагненням розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, а також необхідністю забезпечення наступництва у конституційному творенні. Вони також продиктовані практикою застосування положень Конституції України, виявленням та необхідністю усунення в її змісті певних недоліків, зокрема, недостатності гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, вад в організації та функціонуванні державного механізму, недосконалості системи стримувань і противаг, яка мала б забезпечувати збалансованість та єдність цього механізму.
Нещодавно в Харкові Академією правових наук України та Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Конституційний процес в Україні: проблеми та здобутки», на який обговорено позитивний конституційний досвід, основні напрями конституційного реформування, проаналізовано існуючі проекти змін Основного Закону країни.
У роботі конференції взяли участь понад 200 осіб, серед яких — народні депутати України, представники центральних та місцевих органів державної влади, судових та правоохоронних органів, провідні фахівці у галузі конституційного права, державного будівництва, інших галузей права.
У своїй доповіді доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, президент АПрН України В. Тацій висвітлив перспективні напрямки розвитку парламентаризму в Україні, а також основні проблеми, які потребують негайного вирішення. Окрему увагу було приділено теоретичним та практичним питанням імплементації рішень, ухвалених на всеукраїнському референдумі. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн, доповідач наголосив на тому, що створення двопалатного парламенту не є прерогативою лише федерацій, а тому досвід формування та функціонування двох палат парламенту може бути використаний і в українському законодавстві.
Конституційно-правовим проблемам розвитку українського місцевого самоврядування та шляхам їх вирішення було присвячено доповідь завідувача кафедри державного будівництва НЮАУ ім. Ярослава Мудрого С. Серьогіної. Голова правління Центру політико-правових реформ І. Коліушко у своїй доповіді вказав на проблеми практичної реалізації конституційної реформи, а також обґрунтував переваги змішаної — президентсько-парламентської форми правління. Проблеми організації публічної влади в Україні висвітлив у своєму виступі головний редактор журналу «Право України», член-кореспондент АПрН України О. Святоцький. У виступі академіка-секретаря відділення цивільно-правових наук АПрН України Н. Кузнєцової йшлося про цивільно-правові засоби захисту основних прав і свобод людини. Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України А. Селіванов у своїй доповіді висвітлив основні проблеми забезпечення охорони Конституції України та запропонував доктрину забезпечення охорони Конституції України.
На підсумковому пленарному засіданні були ухвалені рекомендації конференції, які можуть бути використані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими учасниками конституційного процесу під час обговорення та доопрацювання змін до Конституції України. Зокрема, для забезпечення легітимності та високого фахового рівня конституційних напрацювань учасники конференції акцентували увагу на необхідності створення єдиного органу — конституційної ради, до складу якої доцільно включити на паритетних засадах представників усіх політичних сил, практичних працівників та учених-фахівців у галузі конституційного права.
