Колись найбільша у Львові в’язниця, яка протягом значного періоду боротьби українців за власну державність була уособленням жорстокості окупаційних режимів на Західній Україні, нарешті запрацювала як музей. Перша, початкова, експозиція вже відкрита для відвідувачів.
Щоправда, поки що вона працюватиме лише один день на тиждень — у четвер, протягом чотирьох годин співробітники Центру досліджень визвольного руху проводитимуть екскурсії за попереднім записом.
На першому поверсі, відкритому для відвідування, можна побачити камеру-одиночку, камеру смертників, кабінет слідчого та унікальну фотолабораторію. В експозиції розповідається і про страшні події літа 1941 року, коли тут було знищено 1645 політичних в’язнів. Це рідкісні кіно- та фотокадри, нещодавно розсекречені «розстрільні списки» та архівні справи на одного з найвідоміших в’язнів — отця Миколу Хмільовського, керівника підпільної греко-католицької церкви та члена Української головної визвольної ради. Також дослідники зібрали та розмістили на стелі пам’яті всі відомі на сьогоднішній день прізвища закатованих у 1941 році.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття меморіалу — це пожертви львівської громади. За словами міського голови А. Садового, з бюджету Львова 2009 року для меморіалу буде виділено 1 мільйон 200 тисяч гривень. Музей «Тюрма на Лонцького» в майбутньому працюватиме як науково-дослідна інституція, де вивчатимуть звитяжну боротьбу українського народу.
На віче, яке відбулося біля пам’ятника жертвам комуністичних репресій, голова СБУ Валентин Наливайченко, зокрема, зазначив: «Влади змінювали одна одну на українській землі, їх об’єднувало прагнення позбавитися від всього українського, розчинити національну ідентичність нашого народу. Тому чи в тюрмі на Лонцького керувала польська поліція, чи німецьке гестапо, чи радянське НКВС-КДБ — її головними в’язнями залишалися борці за незалежність, учасники визвольного руху. Львівська «Тюрма на Лонцького» протягом кількох десятиліть була не стільки тюрмою, скільки катівнею, де вчинялися злочини проти людства, про які ми не вправі забути».
До пам’ятника жертвам комуністичних репресій було покладено квіти від Президента України, керівництва СБУ та місцевої влади. Панахиду відслужили представники головних християнських конфесій Львова.
