Ранкове засідання 1 липня
Ще тривала погоджувальна нарада лідерів фракцій, як представники регіоналів заблокували вхід до президії та трибуну. Про їхні вимоги свідчили плакати, розвішані в сесійній залі. Фракція Партії регіонів вимагала поставити першим на голосування законопроект про внесення змін до держбюджету на 2009 рік стосовно збільшення розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Коли ж президію було розблоковано, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, звертаючись до тих, хто писав вищезазначені гасла, сказав, що вони «спочатку обдерли людей, а тепер звертаються до Литвина, щоб він допоміг». Далі глава парламенту повідомив, що позачергове пленарне засідання Верховної Ради проводиться за ініціативою 151 депутата.
Після цього головуючий повідомив, що під час погоджувальної ради таки досягнуто домовленості про голосування за законопроект, який стосується розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, а також про розгляд питань, пов’язаних із фінансуванням Євро-2012 та внесенням змін до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента. Далі Верховна Рада мала перейти до розгляду кадрових питань.
Доповідаючи перше питання — про внесення змін до держбюджету на 2009 рік стосовно збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, — заступник голови Бюджетного комітету Олег Ляшко повідомив, що автор законопроекту народний депутат Михайло Папієв не зазначив джерел покриття видатків, необхідних для збільшення цих мінімальних стандартів, котрі, за попередніми підрахунками, можуть становити 37 мільярдів. А тому він пропонує створити робочу групу для доопрацювання цього питання. Відтак спочатку народним депутатам було запропоновано проголосувати за ухвалення цього законопроекту в цілому. На його підтримку висловилися лише 212 парламентаріїв. Головуючий поставив на голосування пропозицію Бюджетного комітету про створення робочої групи з підготовки цього законопроекту до другого читання. Саме цю пропозицію й підтримали.
Наступний законопроект про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Національний банк України», за словами одного із його авторів народного депутата Андрія Кожем’якіна (БЮТ) (ще одним співавтором документа є Борис Колесніков (Партія регіонів) передбачає спрямування додаткових доходів держбюджету в розмірі 9,8 мільярда гривень від перевищення валових доходів над видатками Нацбанку на збільшення видатків для фінансування Євро-2012. Зокрема, ці кошти пропонується спрямувати на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг, у тому числі на будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві в сумі 650 тисяч гривень, а також на будівництво метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві та Харкові. Заступник голови Бюджетного комітету Олег Ляшко зазначив, що комітет підтримує цей законопроект та пропонує ухвалити його в цілому як закон. Щоправда, під час обговорення Станіслав Аржевітін («НУ—НС») зауважив, що оскільки отримання прибутку не є головним завданням Нацбанку, то такими рішеннями парламент штовхає фінансову систему у прірву. «Якщо ми випускаємо в обіг 100 мільярдів незабезпечених гривень, зокрема, пропонованим рішенням майже 10 мільярдів, то кому потрібно таке «Євро»? — запитав він та спрогнозував, що цей законопроект спровокує шалену інфляцію. Йому заперечив Сергій Терьохін (БЮТ), який зауважив, що законопроект виписано так, що ним лише перерозподіляються доходи, отримані НБУ від випуску грошей, а тому вищезазначених загроз він не несе. Натомість Олег Зарубінський (Блок Литвина) заявив, що цей законопроект є одним із центральних, оскільки передбачає розподіл великих коштів між окремими групами. Утім, 373 народні обранці висловилися за ухвалення цього законопроекту в цілому.
У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виборів Президента України. Цей законопроект, зокрема, змінює порядок формування окружних і дільничних виборчих комісій, зменшує терміни виборчого процесу зі 120 до 90 днів, вносить зміни до порядку оскарження рішень суб’єктів виборчого процесу. Пропонується ліквідувати інститут відкріпних посвідчень та підписних листів на підтримку кандидата на пост Президента. Натомість кандидати сплачуватимуть лише грошову заставу в розмірі 500 тисяч гривень. Пропонується, щоб внесена застава не поверталася кандидатам, а перераховувалася до держбюджету. Окрім того, вносяться зміни до Кримінального кодексу, які визначають відповідальність за перешкоджання вільному волевиявленню громадян, перешкоджання суб’єктам виборчого процесу або діяльності офіційного спостерігача. Змінами до Закону «Про державний реєстр виборців» встановлюється норма, за якою до закінчення первинного уточнення персональних даних реєстру списки виборців складаються з використанням бази даних та програмних засобів, якими послуговувалися під час підготовки списків виборців для останніх у часі виборів чи референдуму. За ухвалення цього проекту в першому читанні проголосували 367 народних депутатів.
Що стосується розгляду кадрових питань, то до них справа так і не дійшла. Як зазначив після завершення погоджувальної ради В. Литвин, на розгляд було винесено три пропозиції: перша полягала в тому, щоб розглянути всі кадрові пропозиції, які є у Верховній Раді, та дати парламенту можливість за кожною із них ухвалити рішення; друга пропозиція передбачала формування кадрового пакета та ухвалення єдиного рішення і, нарешті, — ухвалити рішення лише стосовно наявних урядових вакансій. Однак, як зауважив глава парламенту, Партія регіонів не погодилася на жодну з них, а тому було ухвалено рішення продовжити консультації. Володимир Литвин не виключив можливості на цьому тижні провести ще одне позачергове засідання, якщо вдасться досягти відповідних кадрових домовленостей.
На початку засідання глава парламенту привітав із днем народження народних депутатів Миколу Демянка та Володимира Яцубу.
