Гідропарк — наша країна в мініатюрі...

Читачі «Голосу України», котрі надіслали листи на критичні публікації щодо Гідропарку, запитували: «Хіба за порядок у парку ніхто не відповідає? Хіба за дотриманням закону не повинні стежити прокуратура, правоохоронні органи? Як таке взагалі може бути?»

З’ясовується, може. Редакція організувала «екскурсію» у парк для глави Дніпровської РДА Оксани Мисовської, про що йшлося в кореспонденції «Для кого Гідропарк став «місцем під сонцем»? (13.05.09). Пані Мисовська пояснила: «Хоч парк і розташований на території району, його адміністрація не має ані повноважень з управління, ані права контролю над ним, а в обов’язки входить в основному прибирання і вивезення сміття. Проблеми є — вона згодна,  — але їх усувають — у міру можливостей. Щодо торговельних точок на тротуарах чи в інших заборонених для цього місцях, то значна їх частка встановлена нелегально, але демонтувати їх — не в нашій компетенції», — сказала хазяйка району.

Поясню. У Дніпровській РДА є відділ з контролю за благоустроєм, реклами та зовнішнього дизайну, в обов’язки якого входить нагляд за тим, аби кафе, ресторани та генделики — сумнозвісні торговельні точки, які, приміром, заполонили площі з обох боків станції метро «Гідропарк», не встановлювалися без дозволу. Виявивши такі, він надсилає припис до КМДА, оскільки міська адміністрація перебрала на себе повноваження демонтувати несанкціоновано встановлені МАФи. Важко сказати, чому вона цього не робить, бо «мережа» начебто тимчасових наметів так розрослася, що незабаром до пляжів через пристанційні площі потрібно буде протискуватися боком: кіоски встановлені не лише на газонах, а й на тротуарах.

Про капітальне будівництво годі й казати: як гриби після дощу на місці багатьох тимчасових палаток уже виросли добротні цегляні та панельні приміщення. І саме зараз швидкісними темпами споруджується триповерховий готель, який входом висунувся на тротуар. Тим часом дозволу ні на встановлення кіосків, ні тим паче на капітальне будівництво власники не мають, оскільки воно в цьому місці заборонене. Подейкують, що нові власники почуваються тут комфортно, бо й самі є... представниками районної і міської влади...

Слова, винесені в підзаголовок, чула не від одного керівника підприєств, що їм належить Гідропарк. Одні посилалися на райдержадміністрацію, другі — на комунальне підприємство «Плесо», треті — на «Київзеленбуд» і дирекцію парку культури та відпочинку «Гідропарк». І навіть на мостобудівну установу: торговельні палатки витіснили перехожих з тротуарів Венеціанського мосту на його проїжджу частину, а відпочивальників — з майданчиків під самим мостом. Усі керівники, з якими довелося розмовляти на цю тему, констатували: «80—90% цих точок встановлені незаконно». Якщо так, то що заважає їх прибрати — на цілком законних підставах? Відповіді на це запитання я не одержала...

...Як і обіцяла читачам, ще одну екскурсію в Гідропарк редакція здійснила разом з генеральним директором комунального підприємства «Плесо» Ігорем Смикуном. Воно опікується пляжами та прибережними зонами Дніпра. У господарства — чимало проблем. Приміром, директор бідкається: підприємство вже майже рік не фінансується. З другого боку, на узбережжі — тисячі торговельних палаток, які торгують різноманітними напоями та продуктами харчування, з чого «Плесо» вочевидь має дохід. На що директор зауважує: від більшості з них у бюджет нічого не надходить, оскільки торгують... незаконно.

Минулого разу під час відвідання парку разом з головою Дніпровської РДА Оксаною Мисовською ми побували на пляжі, де «хтось» споруджує начебто смугу перепон для дітей. До речі, «перепони» мають встановлюватися над заплавою, де мешкають бобри, гніздяться дикі качки та інше птаство, водиться риба. Тож ясно, що їхньому спокою невдовзі настане кінець.

Щоправда, «смуга» мало нагадує місце забав для дітей: змонтована сцена, встановлені трибуни. Громадські активісти та захисники природи намагалися протестувати й навіть посадили кілька десятків саджанців, але «орендатори» їх викинули. Подейкують, що майданчиком опікується один з депутатів райради. Пані Мисовська образилася, мовляв, бути не може, бо це — володіння «Плеса»!

Розповідаю про це директорові «Плеса». Ігор Григорович обурюється: «Це з Дніпровської адміністрації просили надати майданчик для дітей! Але в документах був інший проект, ніж те, що тут». Директор зателефонував котромусь з відповідальних співробітників, наказавши «негайно розірвати угоду — через порушення проекту». Але після цього роботи лише... прискорилися. Робітники, які тут працюють, пояснили: споруджується... кінний театр.

Зрештою з’ясувала, що має бути на цьому місці: насправді начебто смуга перепон і кінний театр. У Дніпровській РДА мені показали всі дозвільні документи і не зрозуміли, чому протестують громадські активісти, мовляв, організатори цієї забави пообіцяли, що вхід для всіх охочих буде безплатний. Незрозуміло лише, чому і кінний театр, і смуга перепон неодмінно має бути на пляжі? З другого боку, поруч уже встановлено намет для продажу напоїв — знову-таки несанкціоновано.  А от про вигрібну яму біля нього, облаштовану буквально на пляжі, то про це ніхто нічого сказати не зміг...

Схожих прикладів у Гідропарку — не злічити. Хто менш, а хто більш нахабно намагається урвати собі найкращу місцину під тутешнім сонцем. А є такі, яким і закон — не закон. У лісі на березі озера Берізка — за сотню метрів від Дніпра — теж будова. Кілька добротних стилізованих під «хатинки» зрубів заховалися тут не лише від міського шуму, а й від людського ока. 

Звернулася до пана Смикуна з «незручним» запитанням: «Що за капітальні будинки з’явилися в Гідропарку?» Ігор Григорович не збентежився: «Чому запитання незручне? До «Плеса» будівництво не має стосунку. Це — підприємство з благоустрою, яке забудовується на цілком законній підставі. Воно виграло конкурс, який проводило управління з питань економіки та інвестицій КМДА».

Досі не доводилося зустрічати таких розкішних «контор» з благоустрою — просторі будинки з терасами й навіть пічкою для гриля поблизу. І на яких саме «законних» підставах КМДА проводила конкурс про забудову в парку? Втім, як ми вже переконалися, в Україні можна будувати і в Маріїнському парку, якщо належиш до можновладців з пухким гаманцем...

Усе-таки попросила пана Смикуна надати документи на право забудови «підприємства з благоустрою». Ігор Григорович пообіцяв. Але його мобільний телефон для мене не відповідав ніколи, а секретар у приймальні розповідала про зайнятість начальника. Не увінчалися успіхом і намагання з’ясувати щодо конкурсу на забудову в Гідропарку в управлінні з питань економіки та інвестицій КМДА. Чиновники, посилаючи мене один до одного, вимагали письмового запиту. Оскільки маю чималий досвід спілкування з КМДА, то роблю запит цією публікацією: «На якій підставі будуються житлові котеджі в Гідропарку? І хто саме став переможцем «конкурсу»?

Знехтувавши забороною на шлагбаумі: «ДКП «Плесо». Об’єкт під охороною. Прохід, проїзд заборонений», ми з фотокореспондентом Сергієм Ковальчуком побували на території «підприємства з благоустрою». На озері робітники в одязі з логотипом «Плесо» працювали на потужному земснаряді, інші вкладали фігурну плитку на терасі одного з будинків. Ще на одному з них — напис: «Хата рибалки. Прокат». Поцікавилися в охоронця: «Що це таке красиве будується?» — «Турбаза «Плеса». «Чудово! — зраділи ми. — Можна винайняти такий будиночок для відпочинку? Ні? То бодай човен узяти напрокат?» Охоронець лише багатозначно засміявся. Запитали, що, мабуть, у нього не робота, а курорт, то можна й без платні працювати? «Чому б це? — заперечив він. — Зарплату «Плесо» платить справно»...

Що до цього ще додати? Хіба те, що «Плесо» фінансується з міського бюджету, тож, виходить, це кияни оплачують охорону «підприємства з благоустрою». Коли я намагалася усе-таки з’ясувати, хто забезпечує собі комфортний відпочинок у Гідропарку, мої співрозмовники багатозначно піднімали палець угору: «Керівники найвищого правоохоронного органу!» Інші радили бути розважливою: «У Києві багатоповерхівки зводяться без дозволів, а тут — лише кілька котеджів. Не переймайтеся!» А ті, хто знає про справи в Гідропарку більше, мало не пошепки попереджували: «Будьте обережні!»

Мабуть, вони мають рацію. Я розуміла, чому саме, коли ознайомлювалася з дозвільними документами на встановлення тимчасових МАФів, облаштування знову-таки тимчасових розважальних майданчиків чи парасольок, під якими поставлять кілька столиків. На перший погляд, цілком, як кажуть, «невинними» паперами, під якими, утім, підписи високопосадовців. На жаль, не можу їх назвати, оскільки переглядала їх з умовою: не називати, не посилатися і не вказувати, хто, де, і коли мені їх показав. Інакше мене ж звинуватять у брехні та наклепі.

Тож доводиться дотримувати слова. Я не певна, що ці посадові особи достеменно знали, про що йдеться, адже хіба злочин — установити сезонний намет для продажу безалкогольних напоїв у Гідропарку? Це було б так, якби парусина намету не обкладалася цеглою або залізобетонними конструкціями. А про те, що встановлювати їх на газонах теж заборонено, — годі казати...

З другого боку, які можуть бути дозвільні документи, якщо є закон України, який забороняє капітальну забудову у прибережній зоні — хоч би хто такі папери підписав? Але у керівників, які відповідають за це в Гідропарку, мабуть, забракло мужності накласти забороняючу візу на дозвільну візу вищих начальників...

Гідропарк — ніби Україна в мініатюрі: тут, як у дзеркалі, відображається уся наша нікчемна система державного управління. І давня приказка про рибу, яка гниє з голови, — цілком про нас. Навіть не приховуючи цього, державна верхівка нехтує законами, правилами, мораллю. Так само чхає на них і суспільство. В Гідропарк приходять тисячі киян. Вони влаштовують пікніки, але мало хто вважає за потрібне прибрати за собою. Пісок на пляжах перемішаний з кришками від пляшок, залишками їжі, а курці гасять у ньому недопалки — які прибиральники можуть з цим упоратися?

Якщо у нас проблеми з дотриманням правил дорожнього руху, то складається враження, що на воді їх узагалі не існує. Спостерігати за божевіллям у прибережній зоні Дніпра, його затоках, протоках і рукавах поблизу пляжів — моторошно: моторні човни, швидкохідні катери, водні мотицикли влаштовують справжні перегони, збурюючи пісок мало не з річкового дна. Якщо там і водилася яка живність, то вона вже або збожеволіла, або й узагалі поздихала: пізнього вечора, коли все заспокоюється, вода вздовж берега вкривається масною плівкою. Але що риба! Транспортні засоби — загроза для тих, хто запливає далі, ніж на 15—20 метрів від берега: нема гарантії, що не позбудетеся голови. Тим часом уздовж пляжів рух моторних плавзасобів узагалі заборонений! 

Не хочу, щоб у читача склалося враження, ніби ратую за відпочинок тільки в «диких» умовах. Але відпочинок має бути відпочинком, а не лише винятково місцем для торгівлі та розваг, на що й перетворився Гідропарк. Хто управляє цим процесом, хто визначив, скільки саме має бути торговельних закладів і яка саме кількість товарів і продуктів споживається? І чому на кожному кроці в Гідропарку спіткнешся на забігайлівці, а от громадську вбиральню ще треба пошукати. Утім, це неважко: уже за півкілометра «унюхаєш» її за специфічним запахом. Чи не тому відвідувачі надають перевагу «кущикам» з усіма наслідками, що звідси випливають...

У «Голосі України» про ситуацію в Гідропарку надруковано кілька матеріалів із зверненнями до КМДА розібратися з цією проблемою. Один з них розглядався на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики, на яку були запрошені представники усіх причетних установ, зокрема Дніпровської РДА. У рішенні комісія пропонує їм «підготувати та надати пропозиції щодо розв’язання всіх проблемних питань, порушених у статті».  Термін виконання — два тижні. За місяць зателефонувала в комісію, щоб дізнатися, чи надійшли відповіді? Люб’язна співробітниця повідомила, що жодної, а зобов’язати це зробити комісія... не має права.

Редакція надіслала запит також київському міському голові Леонідові Черновецькому, крім іншого, закликаючи його негайно «втрутитися». Днями редакція одержала відповідь з... Дніпровської РДА. І саме їй міський голова доручив розглянути публікацію «Голосу України». Чи хто має сумнів, що пан Черновецький сном-духом не відає про статтю, а підлеглі у такий спосіб виставили його щонайменше людиною, котра не володіє ситуацією?

А що відповіла Дніпровська РДА? У листі за підписом в. о. голови Олександра Мряченка повідомляється, що для створення сприятливих умов для відпочинку киян на території Гідропарку райдержадміністрація замовила проект планування і забудови цієї зони, який обговорювався на громадських слуханнях, і що його втілення залежить від прийняття рішення Київрадою. Пан Мряченко також повідомив, що для «забезпечення відпочивальників прохолоджувальними напоями і морозивом передбачено додаткове розгортання дрібно-роздрібної мережі, а фахівці райдержадміністрації і СЕС здійснюють спільні обстеження розташованих у Гідропарку закладів громадського харчування і торгівлі».

За кого вона нас має, наша влада?