Розслідування нещасних випадків

Як це трапилося із кіногероєм Нікуліна у фільмі «Діамантова рука», знає багато хто, але життя різноманітніше за сценарії кінофільмів.

Кожний має конституційне право на належні, безпечні й здорові умови праці. Головне в охороні праці — це люди, їхнє життя й здоров’я, а ще права цих людей — наші з вами права.

Щоб визначити порядок розслідування, треба знати вид нещасного випадку: побутовий чи виробничий. Згідно з офіційною статистикою частіше трапляються нещасні випадки невиробничого характеру — побутові. Вочевидь, у побуті стало небезпечніше, ніж на виробництві. Чи щось за цим криється? Спробуємо розібратися.

Побутові травми — це, приміром, коли людина одержує травму, вкручуючи лампочку в себе вдома, чи наступила на граблі на своїй присадибній ділянці, чи їй наступили на ногу в громадському транспорті, чи в запальній розмові із сусідом.

Усі визначають: місце, час і характер того, що відбулося.

Для побутових травм: місце — поза територією підприємства й надаваного підприємством транспорту; час — неробочий, тобто не під час виконання постерпілим трудових (службових) обов’язків; характер виконуваних робіт — не має стосунку до виробництва, трудових обов’язків та інтересів підприємства.

Наведемо приклади побутових травм:

- дорогою на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному чи іншому транспорті, що не належить підприємству; 

- під час участі в громадських акціях, культурно-масових заходах.

Побутові нещасні випадки розслідуються відповідно до Порядку розслідування нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою Кабміну від 22.03.2001р. №270.

Для розслідування нещасного випадку слід звернутися з відповідною письмовою заявою, приклавши до неї лікарняний або довідку лікувально-профілактичної установи:

* для непрацюючих громадян — до райадміністрації чи виконкому міської ради;

* для працюючих — на підприємство за місцем роботи, а у випадку відмови — до райадміністрації чи виконкому міської ради.

Щоб провести розслідування, організація протягом доби створює комісію. Якщо травма отримана дорогою на роботу чи з роботи, а також коли розслідування проводиться підприємством, на якому працює потерпілий, у комісію включається представник профорганізації.

Розслідування проводиться протягом десяти календарних днів після створення комісії, за результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Оригінал акта надається постраждалому чи його представникові.

А тепер про виробничий травматизм.

Виробничі нещасні випадки, виробничі захворювання та аварії розслідуються відповідно до Порядку розслідування й ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабміну від 25.08.2004 р. №1112.

Роботодавець негайно створює комісію з розслідування нещасного випадку. До складу комісії включаються представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, представник організації профспілки, членом якого є потерпілий. Комісія вивчає обставини й причини нещасних випадків і складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

За результатами розслідування:

- якщо нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом, складається акт за формою Н-1;

- якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою НПВ;

- у випадку виявлення гострого профзахворювання (отруєння), пов’’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 складається карта обліку за формою П-5.

Порядком призначення, перерахунку й здійснення страхових виплат, затвердженим постановою Правління фонду від 27.04.2007р. №24, передбачена можливість зменшення до 50% одноразової допомоги потерпілим, якщо ушкодження здоров’я настало не тільки з залежних від роботодавця причин, а й унаслідок порушення актів про охорону праці самим потерпілим.

Чи погоджуватися потерпілому на приховування виробничого травматизму? Як співалося у відомій пісеньці: «Думайте сами, решайте сами — иметь или не иметь!».

Але у разі приховування виробничого травматизму потерпілі втрачають:

- страхові виплати за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

- пільги й гарантії на послуги й на відшкодування видатків на медичну, професійну і соціальну реабілітацію (на придбання автомобіля, протезів);

- інші встановлені законодавством права і пільги: збереження місця роботи й середньої заробітної плати, право на навчання, перекваліфікацію, працевлаштування.

І це далеко не повний перелік. Не допускати приховування виробничого травматизму — в інтересах працюючих.

Тільки спільно ми зможемо забезпечити виконання конституційних прав і гарантій громадян на безпечні умови праці.