Петро Філюк: «Суддя працює і живе у скляному будинку»

— Останнім часом знову в засобах масової інформації, серед широких верств суспільства обговорюється питання проведення судово-правової реформи. Свої судження з цього приводу висловлюють різні політичні партії та діячі. Відбулося громадське слухання з цього питання у Верховній Раді. Навіть у проектах Конституції України, що з’явилися нещодавно в ЗМІ, повністю «перекроєно» судову гілку влади. На вашу думку, Петре Тодосьовичу, чи на часі така реформа?

— На мою думку, проведення кардинальної судової реформи має відбуватися в період політичної та економічної стабільності в державі. Лише за таких умов можна розраховувати на її результативність. Хоча одним із важливих напрямів реформування судової системи України, який можна втілити нині, є зміна кадрової політики як під час підбору кандидатів для призначення на посаду судді вперше, обрання суддів безстроково, так і для призначення на адміністративні посади голів та заступників голів судів. Тому що справжня судова реформа повинна зміцнити віру в доступність і справедливість правосуддя та гарантувати його кожному громадянину, відновити повагу до судової влади та її носіїв — суддів...

— Які саме зміни в кадровій політиці ви маєте на увазі?

— Вимоги до судді, визначені Конституцією України та Законом «Про судоустрій України», стосуються фахового, вікового, мовного, громадянського цензу кандидата на цю посаду. Однак не передбачено, що, крім правової підготовки, кандидат має бути високоморальним, мати інтелектуальні й аналітичні здібності, відповідально ставитися до роботи, усвідомлювати свій високий статус. У суді повинен працювати освічений, високоморальний, сумлінний і добросовісний суддя, який би неупереджено приймав законні й обґрунтовані рішення в передбачені законом строки, відповідно до передбаченої законом процедури.

Вважаю, що необхідно внести законодавчі зміни до вимог щодо стажу роботи кандидата за юридичною спеціальністю, запозичивши позитивний зарубіжний досвід. Зокрема, в цьому питанні мені імпонує система критеріїв оцінки професійних знань та вмінь кандидатів на посаду судді в Сполучених Штатах Америки, де під час підбору кандидатів ураховується стаж і тип адвокатського досвіду і за загальним правилом вважається, що 10 років досвіду роботи судовим адвокатом свідчить про обізнаність із судовими процедурами та юридичними темами.

У системі підбору кадрів на суддівські посади слід виходити із вимог моральності та бездоганної репутації кандидата, його професійної підготовки, підтвердженої не менш як п’ятирічною роботою в судах або на посадах прокурорських працівників чи адвокатів. А також підвищити мінімальний вік для зайняття посади судді до тридцяти років. Підвищення вікового цензу для суддів дасть змогу набути кандидату більшого життєвого досвіду, юридичної практики і більш свідомо зробити свій вибір.

— Яка, на ваш погляд, повинна бути система підготовки суддів?

— На сьогодні реально не існує навчального закладу, який готував би професійних суддів. Юридичні факультети вузів дають теоретичні знання, але не приділяють достатньої уваги формуванню практичних навичок. В академії суддів поки що лише підвищують кваліфікацію суддів і працівників судів. На мою думку, мабуть, немає кращої школи, ніж практичний досвід роботи в суді (на різних посадах, починаючи з секретаря суду, секретаря судових засідань і до помічника судді). Жодний факультет не навчить того, чого можна навчитися, працюючи в суді. Непоганий досвід можна також здобути, працюючи в органах прокуратури. Та й особистісні якості претендента не завжди можливо виявити під час іспитів у різних інстанціях, вони проявляються на практиці, під час щоденного спілкування. А коли особа працює в судовій системі, прокуратурі чи міліції, то її роботу знають та оцінюють, бачать, на що ця людина здатна.

— Як проходить підбір кандидатів в області?

— На Волині склалась практика призначення вперше на посади суддів із кандидатів, які працювали в судах, і вона, на мій погляд, виявилась доцільною та обґрунтованою. Ми спілкуємося на роботі, оцінюючи професійність та кваліфікацію, в позаробочий час бачимо працівника, який він як особистість, оцінюючи всі людські якості... А ще такий суддя добре знатиме роботу всіх ланок судової системи. Маючи практичний досвід секретаря, помічника, вивчаючи на практиці порядок ведення судового процесу, він зможе належно виконувати обов’язки судді.

— Який критерій оцінки роботи судді є для вас найважливішим?

— Таких багато. Але одним із найважливіших вважаю людяність та моральність судді, для якого вищий суд — це суд совісті. Суддя живе у скляному будинку. Його всі знають і оцінюють. І люди, зокрема старшого покоління, все бачать: як ви заходите, як вітаєтеся, як спілкуєтеся... Сімдесят відсотків скарг у судовій системі виникає не через судові рішення, а на поведінку судді чи працівника суду. Найоб’єктивніший індикатор роботи судді — наявність скарг.

— І на завершення, Петре Тодосьовичу, що повинно бути основою судочинства?

— Ефективність правосуддя насамперед залежить від наявності об’єктивного та справедливого закону, а ще — від професійності та моральних якостей судді. Це і є основа, з якої слід починати реформу.

Розмову вели