За даними Рахункової палати України, падіння економіки в першому кварталі становило 21 відсоток. Тоді як Державне казначейство звітує про щомісячне перевиконання держбюджету. А як позначається криза на розвитку міст? Може, вона не впливає на місцеве самоврядування? Можливо, бюджетна система менше зазнає коливань? Про це та інше — розмова із завідувачем відділу містознавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України, доктором економічних наук, професором, заслуженим економістом України Сергієм БОГАЧОВИМ (на знімку).

 

— Сергію Валентиновичу,  місцеві бюджети за п’ять місяців поточного року відзначилися стосовно доходів навіть краще, ніж у попередньому році.

— Справді, якщо знати, що за п’ять місяців 2009-го загальний фонд місцевих бюджетів зібрав на 524 мільйони гривень більше, ніж за п’ять місяців 2008 року, то можна подумати, що, мовляв, криза оминула наші міста. Проте це не так. Усі страждають від економічного спаду. Але кожен по-різному. Хоча є і загальні закономірності.

— Які саме?

— Щоб відповісти, необхідно уважніше проаналізувати роботу підприємств у регіонах України. В першому кварталі цього року підприємства України (без малих, сільськогосподарських і бюджетних) одержали фінансовий результат у сумі 8 мільярдів 392 мільйони гривень, інакше кажучи, на 11 мільярдів 145 мільйонів гривень менше, ніж за аналогічний період минулого року. Підприємства Карпатського і столичного регіонів, Причорномор’я спрацювали краще, ніж раніше. Тоді як підприємства Центрального регіону, Полісся, Слобожанщини, Донбасу і Придніпров’я зазнали величезних збитків на суму майже 2,8 мільярда гривень. Іншими словами, найбільше постраждали промислові регіони, в яких працюють великі підприємства базових галузей. А там, де економіка базується на малих і середніх підприємствах, а також на сфері послуг, кризу переживають менш болісно. Багато в чому ці тенденції характерні й для міст. 

Проаналізуймо бюджетні показники. З одного боку, практично всі міста справилися з планом по доходах у загальний фонд, однак не слід забувати, що фактичні надходження менші доходів за перший квартал минулого року на 3—10 відсотків. Тож і виконання дохідної частини держбюджету нікого не має заспокоювати.

— Тоді які показники характеризують кризові явища?

— Насамперед, це — бюджет розвитку. Всі міста відчули нестачу коштів. Порівняно з 2008 роком різко знизилися доходи міст Слобожанщини, Донбасу, Центрального регіону. А в Придніпров’ї на розвиток взагалі немає коштів. У Дніпропетровську квартальний план виконано на 14,5 відсотка (надійшло 2,2 мільйона гривень), у Запоріжжі — на 12 відсотків (надійшло 9 мільйонів гривень). Проте в містах Карпатського і столичного регіонів, Причорномор’я ці показники значно вищі. Як і раніше, великий попит мають об’єкти комунальної власності в столичному регіоні, земля біля Чорного моря. Планові показники з приватизації землі та майна тут перевиконано більш як удвічі.

Тобто спостерігається тотожність результатів роботи підприємств з проблемами розвитку міст, на території яких ці підприємства розташовані.

— Отже, самі органи місцевого самоврядування на ситуацію не впливають? Усе залежить від роботи підприємств?

— Звичайно, місцева влада може впливати і впливає на розвиток економічної ситуації. І не завжди цей вплив спрямовано на підтримку бізнесу. Зверніть увагу, доходи від орендної плати за землю значно перевиконані в містах столичного регіону, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську. Але якщо навколо столиці бізнес розвивається, то в Донбасі та Придніпров’ї криза очевидна. І підняття ставок орендної плати на землю в Дніпропетровську, Луганську, мабуть, стало однією з причин того, що в цих містах навіть знижені показники збору податку на доходи громадян не виконуються. Підприємства дедалі більше заганяють в глухий кут. А в Донецьку, незважаючи на палкі суперечки, міська рада не затвердила підвищені ставки. Напевно, це допомогло підтримати бізнес, і бюджетні показники податку на доходи громадян виконано.

— Ви хочете сказати, що в умовах кризи можна ефективно господарювати?

— Звісно. Зверніть увагу на таке. Якщо ті чи інші показники дохідності різко падають або знижуються, то в цих містах питання стратегічного характеру вирішуються незадовільно. І навпаки. Наприклад, ми говорили, що Карпатський регіон завдяки роботі своїх підприємств може розвиватися динамічніше, ніж Придніпров’я, Донбас або Слобожанщина. Але якщо проаналізувати доходи від власних джерел Львова, Івано-Франківська, Чернівців і Ужгорода, то за невиконанням планових показників стосовно плати за землю (60 відсотків за підсумками першого кварталу), оренди комунального майна (90 відсотків), місцевих податків і зборів (80 відсотків) можна побачити або недоліки в системі господарювання, або відсутність точних прогнозів під час планування міських бюджетів. Серед міст України найзбалансованіші показники плану та факту — в Донецьку.

— У вас що, є інформація щодо економічної ситуації у всіх містах? Звідки ви її одержуєте?

— На жаль не по всіх. Співробітники мого відділу аналізують усім доступні дані статзвітності. В багатьох містах інформація розміщається на сайтах органів місцевого самоврядування. Відкриті для вивчення та одержання інформації міста Львів, Чернівці, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Чернігів... А от одержати актуальну інформацію з Луцька, Рівного, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Одеси, Сімферополя, Києва(!) дуже складно.

— Яку оцінку, на ваш погляд, можна дати розвитку міст України цього року? Що можна було б запропонувати для пом’якшення кризи?

— Вважаю, що в результаті нашої розмови ми побачили очевидний зв’язок між розвитком міст і роботою підприємств. Однак ця залежність стає очевидною для населених пунктів через 2—3 місяці після змін результатів роботи підприємств. Щоб придбати основні фонди або об’єкти комунальної власності, взяти участь в інвестиційних чи соціальних програмах бізнес повинен накопичити кошти, одержати прибуток. Падіння промислового виробництва, що триває, зниження доходів населення не тільки загальмує розвиток міст, а й створить проблеми під час розрахунків за енергоносії, виплати заробітної плати бюджетній сфері. Неминучість скорочення чисельності міських комунальних підприємств промислових міст — очевидна. Однак ці заходи підвищать продуктивність праці, загострять і допоможуть розв’язати організаційні проблеми. А для пом’якшення кризи необхідно забути про політичні протистояння, поліпшити результати господарювання від здачі в оренду земельних ділянок і нерухомості. Продаж вільних об’єктів комунальної власності доцільно проводити тільки через конкурси. Не можна допускати зниження доходів у спеціальний фонд, а також місцевих податків і зборів. Треба підвищувати ефективність роботи комунальних підприємств. Конкретні рекомендації можна буде одержати, звернувшись до нашого інституту. Будь-яку кризу можна подолати, якщо працювати професійно. Втім, це стосується не тільки міст.

Записав Сергій ВЛАД.