Привітання міністра юстиції України Миколи Оніщука з нагоди Дня Конституції
Дорогі співвітчизники! Шановні колеги — юристи України!
Вітаю вас з Днем Конституції України!
Святкування чергової річниці Основного Закону — це привід відчути органічний зв’язок зі славним минулим нашої країни, її кращими надбаннями політико-правової і філософської думки. Це також і можливість осягнути наші здобутки у царині розбудови незалежної демократичної держави.
Вшановуючи історію українського конституціоналізму, ми пригадуємо такі визначні політико-юридичні та державницькі документи ХVІІІ — початку ХХ століть, як: «Пакти і Конституції прав й вольностей Війська Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика, 1710 р.), «Основний закон Самостійної України» Миколи Міхновського (1905 р.), Третій і Четвертий Універсали Української Центральної Ради (1917 р.), Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР, 1918 р.), Закони Української держави про тимчасовий державний устрій України (1918 р.), Акт Соборності України від 22 січня 1919 р., проект Основного державного закону УНР (1920 р.). На жаль, не всі вони призвели до конституційного оформлення державності.
І лише Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, провісником якого була Декларація про державний суверенітет України (1990 р.), здійснили споконвічні прагнення українського народу — проголосили і затвердили державний суверенітет і незалежність України. Ці історичні документи, ухвалені Верховною Радою України і всенародним референдумом, започаткували новітній конституційний процес в Україні, черговий етап якого знаменувався прийняттям у 1996 році Конституції України.
Основний Закон став правовою гарантією незалежності України, закріпленням вибору українського народу жити в суверенній, демократичній, соціальній і правовій державі. Вперше в нашій історії людина, її свободи, природні права, честь і гідність визнані найвищою цінністю, вперше визначені механізми організації державної влади, що мають їх гарантувати. Всі ми маємо цінувати і оберігати ці здобутки.
Історичний і сучасний політико-правовий досвід конституціоналізму України вимагає від нас виважених дій, розуміння нашої відповідальності перед прийдешніми поколіннями, консолідації зусиль усього суспільства у подальшому конституційному правотворенні і державному будівництві, реального втілення принципів «поділу влади» та народовладдя в конституційну практику.
Бажаю вам успіхів на цьому шляху. Миру, щастя і процвітання вам і вашим родинам!