Через 180 місяців шахтарський край являтиме собою регіон із розвиненою промисловістю та сільським господарством, а випуск валового внутрішнього продукту на душу населення збільшиться в два-три рази. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення зросте у п’ять-десять разів і досягне рівня таких країн, як Польща і Чехія у 2007 році. Такі перспективи накреслені у презентованій в обласній раді стратегії економічного розвитку області «Донбас 2025: стратегія майбутнього». Документ кілька місяців розробляли партнери облради — Фонд «Ефективне управління» та консалтингова компанія Monіtor Group. Остання славиться тим, що давала рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності регіонів у багатьох країнах світу.
Проаналізувавши протягом кількох місяців економічну ситуацію в області, фахівці фонду і консалтингової компанії запропонували розвивати дві провідні галузі: металургію і сільське господарство. Причому йдеться про цілі кластери, тобто сукупність галузей, які працюють в одному напрямі бізнесу. «Це не означає, що інші галузі не важливі, просто це ті, з яких потрібно починати роботу, — пояснив керівник проекту Євген Орловський. — Металургія становить левову частку економіки області, і ігнорувати її неможливо. Сільське господарство з’явилося тому, що ми вирішили обрати щось інше за духом, щоб диверсифікувати структуру економіки».
Головною проблемою металургії, на думку авторів концепції, є відносно низька продуктивність: за цим показником донецькі металурги відстають від китайських, польських, російських, не говорячи вже про німецьких чи американських. Виробничі витрати перевищують рівень розвинених країн, великий відсоток становлять напівфабрикати і продукція низького переділу, на заводах використовуються застарілі технології і потужності.
Щодо сільського господарства, то тут фахівці наводять красномовні цифри: порівняно з 1990 роком обсяги агровиробництва впали вдвічі, а кількість земель, які використовуються, залишилася попередньою — 2 мільйони гектарів. Селу не вистачає техніки та інфраструктури. Понад половина тих, хто працює на землі, — невеликі фермерські господарства та домогосподарства. У них низькі обсяги виробництва, вони не можуть диктувати умови зернотрейдерам і постійно програють на ринку.
Консультанти зі світовим іменем вважають, що в області повинні прагнути до диверсифікації продукції та ризиків. Наприклад, потребує розвитку малий і середній бізнес, щоб база платників податків була ширшою. У металургійному кластері необхідно поступово і дбайливо створювати середовище, яке стимулюватиме продукцію високого переділу і відходитиме від напівфабрикатів. У сільському господарстві пропонується вертикальна інтеграція: від поля до продукції агропереробки. Виробники і переробники можуть співробітничати в рамках довгострокових контрактів.
«Економіка змінюється, і після цієї кризи світ буде іншим. Нам треба вже зараз готуватися до того, як жити після кризи», — каже Євген Орловський.
 
Донецьк.