Ранкове засідання 25 червня
На початку засідання представники депутатських фракцій виголосили низку заяв. Зокрема, Катерина Самойлик (КПУ) звернула увагу на те, що на Херсонському машинобудівному заводі уже рік працівники не отримують зарплату, а його власник тільки й робить, що завозить метал та викидає людей за прохідну.
В. Бондик (ПР) закликав Верховну Раду негайно зреагувати на події у Голованівську, де «з людини роблять злочинця із пістолетом». Володимир Яворівський (БЮТ) спростував повідомлення деяких ЗМІ про те, що Верховна Рада ухвалила закон, яким у судочинстві запроваджується друга офіційна мова — російська, а О. Поліщук (Блок Литвина) закликав зупинити занепад проводового мовлення, котре є не лише важливим джерелом інформування суспільства, але й засобом оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, народні депутати ухвалили постанову про календарний план проведення 5-ї сесії Верховної Ради шостого скликання та постанову про проведення парламентських слухань на тему: «Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження».
Значні дискусії викликав проект змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який стосується розмірів прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати. За словами автора законопроекту Михайла Папієва (ПР), можливість подати цей документ з’явилася лише після оприлюднення 19 червня 2009 року на сайті Мінпраці та соціальної політики величини прожиткового мінімуму за травень для працюючих громадян, яка становила 867 грн., що на 198 грн. більше, ніж показник, закладений до бюджету. Для непрацюючих громадян оприлюднений розмір прожиткового мінімуму, котрий за законом є розміром мінімальної пенсії, становив 647 грн., що на 149 грн. більше від розміру прожиткового мінімуму, закладеного до бюджету. Таким чином, пенсіонери щомісяця недоотримують 250—300 грн., а працівники бюджетної сфери по 800—1000 грн. Окрім того, на нинішній рік встановлено дискримінаційну норму для працівників бюджетної сфери, яка передбачає, що розмір посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки «заморожений» на рівні 545 грн., що відповідає рівню жовтня 2008 року. Якщо врахувати інфляцію та зростання споживчих цін, то цілком очевидною є потреба встановлення економічно обгрунтованого розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Натомість заступник голови Бюджетного комітету Олег Ляшко зазначив, що оскільки для реалізації норм, передбачених законопроектом Папієва, потрібно додатково 37 млрд. грн., то комітет рекомендує створити робочу групу для вироблення комплексних змін до держбюджету на 2009 рік, котрі передбачали б не лише додаткові видатки, а й додаткові доходи. З аналогічною позицією виступив і представник Міністерства фінансів. Проте, незважаючи на ці аргументи та заперечення, 243 народні депутати проголосували за ухвалення даного законопроекту в першому читанні.
Ще один ухвалений у першому читанні законопроект про внесення змін до закону про державний бюджет України на 2009 рік, зокрема передбачає виділення коштів Міністерству оборони для забезпечення діяльності українських миротворців у складі місії ООН в Ліберії. Щоправда, під час обговорення цього питання В’ячеслав Кириленко («НУ—НС») зауважив, що замість ухвалити комплексні зміни до держбюджету набула поширення практика майже щоденного внесення змін до окремих бюджетних статей. За необхідність внесення комплексних змін до бюджету також висловився Микола Азаров (ПР), котрий вважає, що «бюджетний комітет повинен перебувати в опозиції до уряду і не дозволяти штампувати невиважені рішення».
Далі без обговорення парламент ухвалив постанову про відзначення 20-річчя створення Народного руху України за перебудову. Було ухвалено також постанову, запропоновану Комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, котра, зокрема, передбачає, внесення змін до держбюджету стосовно використання коштів стабілізаційного фонду на формування державного резерву енергетичного вугілля у складі матеріального резерву тощо.
Ухвалено закон про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, яким визначаються принципи відчуження земельних ділянок, порядок визначення викупної ціни, порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб та примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності.
На початку ранкового засідання головуючий привітав народного депутата Миколу Деркача із 60-річним ювілеєм.