Цього тижня Верховний Суд України визнав незаконною додаткову емісію «Дніпроенерго», завдяки якій приватні структури одержали в цій компанії більш як 40% акцій. Експерти твердять, що це рішення дає можливість сподіватися, що цього разу держава, якщо, звичайно, захоче, не віддасть заповзятливим бізнесменам, а сама контролюватиме цю прибуткову енергетичну компанію.
Аналітики вказують, що формально Верховний Суд лише задовольнив касацію міноритарного акціонера найбільшої енергогенеруючої компанії країни «Дніпроенерго» — фірми «Бізнес-інвест». Вона домагалася визнання недійсними всіх рішень зборів акціонерів «Дніпроенерго», в тому числі про збільшення статутного фонду, від 27 серпня 2007 року. Про конфлікт навколо «Дніпроенерго» «Голос України» писав неодноразово, висвітлюючи як позицію держави, так і позицію іншої сторони.
Про новий виток подій навколо енергетичної компанії журналістів повідомив Олександр Винниченко, представник ТОВ «ІК Бізнес-інвест». За його словами, Верховний Суд скасував постанову Вищого господарського суду України від 27 червня 2008 року, що перекреслювало рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 21 грудня 2007 року.
Нагадаємо, постановою ВГСУ задовольнялася апеляційна скарга ВАТ «Комсомолець Донбасу» і ВАТ «Павлоградвугілля» (афільовані з Донбаською паливно-енергетичною компанією) і фактично визнавалася законність додаткової емісії статутного фонду державної енергогенеруючої компанії, що фактично зменшувала в статутному фонді не тільки частки міноритарних акціонерів, а й державний пакет акцій. «Дніпроеерго» є класичним зразком того, як сотні й тисячі державних підприємств спочатку банкротили, а потім продавали або вроздріб, або за безцінь забирали цілком. У цьому випадку все відбувалося так. У результаті корупційних схем частка держави скоротилася з 76,04 акцій до 50% плюс одна акція. Інша частина акцій дісталася дрібним мінорітаріям. Неважко здогадатися, що в дуже недалекому майбутньому держава втратила б і це.
Даним рішенням «Верховний Суд поставив крапку в судових розглядах і підтвердив незаконність додаткової емісії «Дніпроенерго», — сказав О. Винниченко, зазначивши при цьому, що рішення ВСУ набуває чинності з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.
Чи можна святкувати перемогу? Річ у тум, що було так багато різних судових позовів. Так, Запорізький апеляційний господарський суд визнав недійсними всі рішення зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» від 27 серпня 2007 року, у тому числі щодо збільшення статутного фонду. У свою чергу Вищий господарський суд України скасував рішення Запорізького апеляційного госпсуду. Вища ж судова інстанція — Верховний Суд України, своїм рішенням скасувала рішення ВГСУ й підтвердила справедливість рішення запорізьких суддів. Але вже після вердикту Верховного Суду ВГСУ знову скасовує рішення Запорізького апеляційного госпсуду по справі, чим здивував багатьох юристів. Після цього цілий рік ВГСУ опирався переданню справи й скарги ТОВ «ІК Бізнес-інвест» для розгляду Верховним Судом України. Але вимоги закону однаково довелося виконати. Верховний Суд України, скасувавши останню постанову ВГСУ в справі, ще раз підтвердив законність визнання недійсними рішень зборів акціонерів «Дніпроенерго», якими держава фактично була позбавлена можливості бути повноправним хазяїном на підприємстві.
«Ми вважаємо, що в цій ситуації акціонери товариства, і насамперед держава, повинні зробити все можливе для виконання рішення Верховного Суду. Зокрема, потрібно, щоб результати додаткової емісії були анульовані. Відповідні дії повинна провести Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку, і тоді розподіл статутного фонду повернеться в первісний стан, і держава поверне собі контроль над підприємством», — каже Олександр Винниченко, передає УНІАН.
Однак те, як ситуація розвиватиметься далі, залежить від безлічі чинників і основний з них аж ніяк не економічний, а... політичний.
Попереду «виборчі перегони», і доля «Дніпро-енерго» може стати або чиїмось козирем у передвиборній агітації, або розмінною монетою майбутніх союзників. Утім, залишається надія, що все відбудеться справедливо, відповідно до судових рішень, а не по поняттях і за кулуарними домовленостями, як це відбувається найчастіше.