Неодноразовий номінант «Книги рекордів Гіннесса», майстер спорту міжнародного класу 30-річний Дмитро Халаджі у місті Радивилові, куди зі свого рідного Комсомольська (Донецька область) завітав як учасник та почесний гість чемпіонату України з пауерліфтингу, продемонстрував нову низку силових досягнень: розірвав дві пари кайданів, у які його закували, забив рукою у товсту дошку десяток цвяхів, підняв над головою одним мізинцем 120-кілограмового чоловіка, зігнув для «презенту» місцевій публіці зо два десятка монет...
Кочергу в дугу
Усе продемонстроване у Радивилові (а це півтора десятка силових видовищних вправ та трюків) богатир розцінив як підготовку для встановлення нового власного досягнення для «Книги рекордів Гіннесса». Трюк полягає у тому, що через Дмитра має переїхати комбайн і гусеничний трактор.
— Все буде в порядку, бо через мене вже переїжджали легкові автомобілі, три вантажівки та колісний трактор загальною вагою 16 тонн, і, як бачите, я живий-здоровий, — заспокоїв Дмитро Халаджі, який з дитинства не вирізнявся хорошим здоров’ям.
— Коли мені виповнилось вісім років, я побачив виступ унікального богатиря Юрія Артьомова, який демонстрував феноменальну силу: гнув підкови, рвав залізні ланцюги, жонглював гирями, — розповідає Дмитро. — На мене усе це справило неймовірне враження, і я поставив собі за мету стати схожим на Артьомова. У двадцятирічному віці я уже повторював всі трюки, які були «у репертуарі» мого кумира. А почав свою силову практику з кочерги, яка стояла у хаті біля печі. Чомусь захотілося її зігнути. Зігнути то зігнув, а випрямити не встиг — мама запримітила. Втім, як на диво, не стала сваритися, а буквально заклякла від подиву...
Золотий годинник
— Тепер на моєму рахунку майже два десятка рекордів, — продовжує розповідь Дмитро Халаджі, — а перший був встановлений чотири роки тому в цирку. Тоді я наважився перевершити досягнення, яке «трималося» 2600 років. Річ у тім, що при розкопках Олімпії у Давній Греції знайшли камінь вагою 143 кілограми. Він зберігається у музеї і на ньому є напис: «Я, Бібон, син Фола, зумів відірвати цей камінь від землі і підняти його однією рукою над головою». Багато спортсменів намагалися повторити це досягнення. Втім, «доходило» лише до 118 кілограмів. І то за методом штангової тяги. Я ж повинен був взятися за спеціально прироблену до каменя ручку. Більше того, коли привезений для рекорду камінь поставили на терези, то він виявився майже на тринадцять кілограмів важчим від давньогрецького. І все-таки мені вдалося його підкорити, піднявши на витягнуту руку над головою. Присутній на цьому дійстві тодішній президент Росії Володимир Путін так перейнявся рекордом, що вручив мені у подарунок золотого годинника. А представники «Книги рекордів Гіннесса» одразу офіційно оформили це досягнення.
Із встановлених рекордів Дмитро Халаджі особливо відзначає один з найнебезпечніших — під назвою «Кузня». Він полягає у тому, що атлет лягає на цвяхи, на нього зверху кладуть три плити загальною вагою 700 кілограмів і починають розбивати їх кувалдами. Щоправда, один із недавніх таких трюків завершився травмою для спортсмена. Шмат бетону відірвався від плити і впав Дмитрові на ногу. Так що кілька тижнів довелося заліковувати травму.
А потім настала черга новій силовій диковинці — Халаджі підняв трубу вагою 1 тонна 22 кілограми і продержав її 12,5 секунди. Так атлет «побив» рекорд Тома Тофана, котрий у XVІІ столітті в Лондоні підняв три бочки, що разом заважили 800 кг.
— Збирати ось такі міфологічні досягнення колишніх силачів і намагатися не тільки повторити їх, а й перевершити — це не тільки моє хобі, це вже стиль життя, — стверджує рекордсмен. — Я суперничаю з богатирями, які увійшли в історію.
Весь у прадіда
— Дмитре, для встановлення подібних рекордів потрібна неймовірна сила. Звідкіля вона черпається? — цікавимось.
— Насамперед від природи. Я вдячний Богу, що дає мені богатирську силу. Маю своїх духовних наставників, поради яких для мене — як життєва істина. Вочевидь, мені передалися і родовідні гени. Мій прадід Дмитро ще до революції був цирковим атлетом і навіть мав честь демонструвати силу перед царем Миколою ІІ в петербурзькому цирку. Там він поборов ведмедя, за що отримав від імператора 100 рублів. До речі, прадід мав свою систему тренування. Я також тренуюся за власною системою, яку мені допомогли розробити такі знаменитості, як Валентин Дікуль та Василь Алексєєв. Ці вправи спрямовані на те, щоб максимально розвинути міцність людини. Багато часу йде на тренування, на підготовку до силових номерів. Природно, що має бути хороше калорійне харчування. Коли був молодшим, за день міг відро молока випити, зараз — лише трилітрову банку... Що ж стосується моїх параметрів, то вони такі: вага — 125 кілограмів, розмір біцепсів — 53 сантиметри, зріст — 185 сантиметрів. Ношу 44-й розмір взуття.
Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
На знімках: 120-кілограмовий молодик — пушинка для неодноразового номінанта «Книги рекордів Гіннесса» Дмитра Халаджі; силач погнув монетку.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.
