Карантин для рослин

Чи не потрапляють до нашої країни рослини та продукція рослинного походження, уражені хворобами або шкідниками? Хто ставить заслін проникненню з-за кордону небезпечних «диверсантів»? Про це розмова з начальником Головної державної інспекції з карантину рослин України — Головним державним інспектором з карантину рослин України Анатолієм Біликом.

— Ми виконуємо не одне, а цілий комплекс важливих і, скажу відверто, досить складних завдань. Адже чимало країн, звідки нині завозиться різноманітна продукція, маловивчені в карантинному відношенні. Це створює постійну загрозу проникненню на територію України нових видів шкідників, хвороб рослин і бур’янів. Вчасно виявити небезпеку і запобігти її перенесенню через кордон — це головне завдання в нашій роботі. В основу діяльності служби, підпорядкованої Мінагрополітики України, входить також виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів у межах нашої держави. Крім того, ми здійснюємо державний контроль за дотриманням карантинного режиму на виробництві, під час заготівлі, переробки, зберігання та транспортування продуктів рослинного походження.

— З 1994 року наша держава є повноправним членом Європейської та Середземноморської організації з карантину та захисту рослин (ЄОКЗР). У 2006-му ми приєдналися до Міжнародної конвенції захисту рослин. Перед вступом України до СОТ було адаптовано положення Закону України «Про карантин рослин» відповідно до норм міжнародних стандартів із фітосанітарних заходів. Тепер триває процес обміну інформацією, координації діяльності національної служби із закордонними партнерами. Протягом останнього року наші спеціалісти пройшли навчання із проведення аналізу фітосанітарного ризику в рамках американського та голландського міжнародних проектів та тренінгів. З участю експертів ЄОКЗР українські фахівці навчилися проводити аналіз фітосанітарного ризику шкідливих організмів відповідно до міжнародних стандартів. До речі, щоб полегшити спілкування із зарубіжними партнерами, спеціалісти Державної служби з карантину рослин України вже рік інтенсивно вивчають англійську мову. І, треба сказати, не без успіху.

— Безперечно. Уже підписано двосторонні угоди в галузі карантину з 17 країнами — Росією, Польщею, Канадою, Нідерландами, Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Білоруссю, Азербайджаном та іншими. З 29 державами, серед яких великі імпортери зерна: Єгипет, ОАЕ, Йорданія, такі угоди перебувають у стадії погодження. Наша служба продовжує розширювати міжнародну співпрацю та вдосконалювати методи інспектування експорту-імпорту рослин і продуктів рослинного походження.

— На державному кордоні створено й функціонують 170 пунктів із карантину рослин. Через них ввозять насіння, рослини і продукти рослинного походження. Крім того, у всіх морських та річкових портах, на прикордонних залізничних станціях, автошляхах та автостанціях, аеропортах і міжнародних поштамтах також діють такі пункти. За останній час найбільш заражена карантинними організмами продукція надходила з Єгипту, Туреччини, Сирії, Греції, Угорщини, Молдови...

— Звичайно. Державна служба з карантину рослин України докладає максимум пильності, щоб карантинні організми, локально поширені в Україні, не перетнули кордон. Торік наші інспектори доглянули в пунктах пропуску 24 мільйони тонн експортних вантажів. У них знайдено 3 види карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території України у 437 випадках. Щоб підвищити кваліфікацію та ефективність роботи працівників фітосанітарної служби, щороку проводяться навчання на базі інститутів післядипломної освіти при вищих навчальних закладах та стажування на базі зональних карантинних лабораторій в Україні і за кордоном. Декілька років тому, крім Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії, в країні функціонували лише 6 зональних і 2 обласні профільні лабораторії. Сьогодні у зв’язку з великим навантаженням на підрозділи нашої служби додатково створено і працюють ще 17 обласних і 6 міських карантинних лабораторій.

— Поліпшення аналітичних та діагностичних можливостей карантинних лабораторій, оснащення їх новітнім обладнанням — надзвичайно актуальна тема, котра в нас постійно в полі зору. Ми повністю усвідомлюємо, що маємо виконати ще більший обсяг роботи. Нині основний наголос потрібно зробити на розвиток і модернізацію карантинних лабораторій, тому що тільки своєчасна і точна діагностика з подальшою ідентифікацією карантинних організмів дає можливість вчасно здійснити необхідні карантинні заходи.

Сьогодні ми проводимо кропітку роботу стосовно створення єдиної комп’ютерної мережі. Введення «павутини» в дію значно прискорить збір необхідної інформації, її обробку та використання. У перспективі — створення національного комп’ютерного банку даних. Крім того, за підтримки Міністерства аграрної політики України минулого року було ухвалено стратегічне рішення: спорудити нове, устатковане найсучаснішим технологічним обладнанням приміщення Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії і теплиці. Попри нелегкі часи, розпочате будівництво триває. Одночасно проводиться модернізація наявних карантинних лабораторій в областях. Нині ми робимо все від нас залежне, щоб виконувати міжнародні вимоги із сертифікації рослин і продуктів рослинного походження під час експорту, а також дотримуємося всіх фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

— Років 40 тому, коли в Україні з’явився колорадський жук, ще не було оснащених на відповідному технологічному і науковому рівні карантинних інспекцій та лабораторій. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Західний кукурудзяний жук, про який ви згадали, був зафіксований в Югославії ще 1993 року. Відтоді наші служби постійно проводять моніторинг посівів качанистої. У 2001 році за допомогою феромонних пасток уперше відловили імаго самців у двох районах Закарпатської області на відстані кілометр-півтора від кордону з Угорщиною та Румунією. Проведені дослідження показали, що шкідник за вегетаційний період може перелітати на відстань до 40 кілометрів. Нині західний кукурудзяний жук локально розповсюджений у чотирьох західних областях України на загальній площі понад 15 тисяч гектарів. Спеціалісти карантинних підрозділів ретельно працюють над програмою локалізації небезпечного шкідника, щоб не допустити його в інші регіони країни.

— Так, це велика проблема — розповсюдження карантинного організму амброзії полинолистої. За останні п’ять років площа засмічення цим бур’яном збільшилася вдвічі. Тільки жорстке дотримання сільськогосподарськими підприємствами норм агротехніки зможе знищити «зеленого» ворога. У населених пунктах органи місцевого самоврядування також повинні суворо стежити за фітосанітарним станом парків, вулиць, придвірних ділянок.

— Оце наша найбільша біда: байдужість, низька екологічно-санітарна культура багатьох керівників, жителів міст і сіл. Працівники карантинної служби постійно виступають у засобах масової інформації із роз’ясненнями щодо небезпеки поширення шкідливих для здоров’я людини бур’янів, закликають населення боротися з ними. Тільки свідоме, бережливе ставлення кожного громадянина до природного середовища, в якому він та його діти живуть, зможе повернути довкіллю чистоту і красу, основу здорового буття на цій ще прекрасній, життєдайній землі.

— 19 січня 2006 року Верховна Рада України ухвалила в новій редакції Закон України «Про карантин рослин», який відповідає вимогам законодавства Європейського Союзу та СОТ. Однак за три роки роботи за новим законом виникла низка проблемних питань при здійсненні фітосанітарного контролю, які потребують урегулювання на законодавчому рівні. Це, зокрема, такі питання, як надання права органам місцевого самоврядування накладати та скасовувати карантинний режим, чітке визначення понять карантинного нагляду, регульованої зони, фітосанітарної регламентації та фітосанітарної сертифікації. Також необхідно чітко визначити права державних інспекторів з карантину рослин щодо видачі фітосанітарних та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, оскільки чинною редакцією закону зазначене повноваження надано державним інспекціям з карантину рослин АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, хоча фактично цю функцію виконують державні інспектори з карантину рослин.

У зв’язку з цим наша служба готує проект змін до Закону України «Про карантин рослин», в якому будуть врегульовані ці проблемні питання. Хочу наголосити ще на одній больовій точці, котра виникла у зв’язку з прийняттям 20 лютого цього року в першому читанні проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через митний контроль» (реєстраційний номер 2766), яким передбачається передача функцій фітосанітарного контролю на державному кордоні митним органам.

Ухвалення цього законопроекту унеможливить здійснення незалежного фітосанітарного контролю, а також буде втрачено контроль за охороною території України від занесення регульованих шкідливих організмів під час експорту, імпорту і транзиту рослин і продуктів рослинного походження. Це може призвести до важких соціально-економічних наслідків і негативно позначатися на національній безпеці та міжнародній торгівлі. На жаль, цей законопроект лобіюється у Верховній Раді України певними комерційними структурами, для яких інтереси власного бізнесу важливіші за національні інтереси держави.

— Сподіватимемося, що після вашого виступу в газеті парламентарії звернуть увагу на особливу важливість цього документа і зважено підійдуть до прийняття змін у законодавстві. Дякую вам, Анатолію Григоровичу, за змістовну розмову.